Після завершення прощі до Люрду паломники з різних країн повернулися додому з особливими спогадами. Пропонуємо Вашій увазі враження деяких паломників. 

Владика Діонісій Ляхович, апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії: 

Я роджений у Бразилії, довгі роки працював в Україні, тепер я є в Італії та Іспанії. Багато разів приїжджав до Люрду, але вважаю, що ця проща має щось нове. У цій прощі ми бачимо перспективи на майбутнє. Єпископ Паризької єпархії має візію на майбутнє, хоче, щоб Люрд став не тільки осередком паломництва, але і лікувальним, духовним та відпочинковим центром. Хочу побажати, щоб усе те, про що владика Борис тепер мріє, стало дійсністю.

 

Ольга, м. Лондон (Великобританія):

Вперше я приїхала до Люрду багато років тому. Мені запам’яталося, як ми говорили “Богородице Діво” укранською мовою. Це було щось надзвичайне, і всі ці роки ті враження жили в мені, і я завжди мала бажання повернутися в це святе місце. Ця мить настала з нагоди святкування 35-ліття нашого храму в Люрді. Знаючи отця Германа Ничака і отця Василя Прийму (в мене навіть є книжка його з особистим підписом), я була дуже рада, що маю нагоду повернутися до Люрду. Відчуваю духовне піднесення.

Це надзвичайне відчуття! Мабуть, кожній людині варто поїхати на прощу, щоб духовно збагатитися і переосмислити своє життя. Нехай Мати Божа охоронить українців, розкиданих по цілій землі.

 

Отець Михайло Романюк, настоятель катедри св. Володимира Великого в Парижі, протосинкел Паризької єпархії:

До Люрду я приїжджаю вже майже 20 років з групами з нашої парохії – двічі, деколи тричі на рік. Наша церква в Люрді – це є українська купіль тут. Уже 30 років сюди приїжджають українці, щоб відновлюватися і отримувати зцілення – як душевне, так і тілесне. Ми можемо ділитися нашою духовною спадщиною з паломниками з Франції та інших країн. Коли вони приходять до нашої церкви, видно їхнє захоплення нашими іконами, обрядом, Літургією. Хочу побажати паломникам, щоб вони поверталися додому оновленими, щоби для них Люрд був особливим пережиттям: обновитися, очиститися і почати щось нове.

 

Соломія, м. Утрехт (Нідерланди): 

Чому я сюди приїхала? Я давно чула про це місце, але не думала, що буде можливість, коли-небудь його відвідати. І тут ситуація випадково склалася так, що я змогла поїхати. Було дуже багато перешкод, щоб потрапити до Люрду, але вони самі зникали дорогою. Я шукаю душевного спокою. Поки що я його не знайшла, але бачу, що є на правильній дорозі.

 

 

Галина, м. Париж (Франція): 

Я дуже тішуся цією прощею і дуже емоційно її переживаю. Тут неймовірно гарна атмосфера, дуже багато людей з різних країн світу, і цього разу дуже багато українців з Іспанії, Італії, України, Франції. Ми молимось різними мовами і одночасно наче однією мовою. Я б дуже хотіла сюди повернутися і рекомендую кожній людині знайти час у своєму заклопотаному житті на духовну подорож, яка називається проща.

 

Оля, м. Париж (Франція): 

Для мене проща до Люрду – це насамперед зустріч із Христом, Його Матір’ю – Богородицею та з українцями з різних країн Європи.

 

 

Підготувала матеріал Богдана Рущак