Монахи шевтонської обителі запрошують усіх, хто бажає, до участі в богослужіннях через аудіотрансляцію з монастиря (вебкаст), незалежно від Вашого місця перебування.

Всі богослужіння візантійського обряду та всі спільні богослужіння (ті, в яких бере участь ціла монаша спільнота – у візантійському чи латинському обряді) транслюються через інтернет у прямому етері (наживо), крім окремих випадків. На сайті монастиря публікується літургійний календар, де вказано години богослужінь. Маленьким значком мегафона позначені години інтернет-трансляцій. Щоби ввімкнути вебкаст, натисніть на значок мегафона або зайдіть у розділ « Слухати онлайн » у меню « Богослужіння ». Також Ви можете піти за цими лінками: http://www.monasteredechevetogne.com/webcast або http://www.mixlr.com/chevetogne. Трансляцію забезпечує останній сайт (Ви можете зареєструватися на ньому – « sign up » – щоб отримувати імейл-повідомлення про початок кожної нової передачі).

Вебкаст Шевтонського монастиря існує вже 5 років. Для багатьох осіб, які через стан здоров’я, вік чи географічну відстань не можуть прийти до храму, це єдиний спосіб бути присутніми на богослужінні. Можливо, ця форма присутності не завжди є оптимальною чи найбажанішою для нас. Адже фізична присутність потенційно задіює всі наші органи чуттів і творить незаперечний досвід « повної присутності ». Натомість аудіотрансляція звертається тільки до наших слуху, пам’яті та намірів. Таким чином, під час аудіотрансляції наше відчуття участі в богослужінні залежить від гармонійного поєднання трьох факторів: слуху; усвідомлення одночасності між службою та звуковою передачою; впевненості, що основною метою трансляції є встановлення реальногозв’язку участі та сопричастя. Тому участь через аудіо є такою ж « реальною », як і участь через фізичну присутність на місці, хоча ці два способи працюють по-різному. Участь через вебкаст вимагає насамперед відкрити слух – двері, через які Слово заходить до нашої душі та серця, щоб піднести їх до Джерела, звідки струмує це Слово. Воістину, наш слух більше, ніж зір, здатний виховати в людині « вертикальність », « піднести душу вгору ». Це, в свою чергу, допомагає нам поступово поглибити та чимраз більше усвідомити нашу участь у богослужінні, а також зміцнити сопричастя – у вірі та в звуці – з усіма тими, хто єднається в молитві.

У зв’язку з несподіваною світовою кризою Covid-19 величезне число людей опинилося в ізоляції, яка раніше вважалася проблемою тільки літніх або хворих осіб. Готуючись до участі в щорічних релігійних святкуваннях – Страсному тижні та Великодні – ми можемо відчути спокусу підмінити звичну присутність у храмі віртуальними картинками. Чим стабільнішими здаються світ і наше життя, тим менше наші релігійні почуття виглядають зворушеними. Проте, так само як одна тільки фізична присутність особи в храмі автоматично не гарантує її цілковитої участі в святкуванні таїнства, так і зорове сприйняття обряду та різних його частин ще не містить у собі ключа до розуміння сенсу цього Таїнства. Навпаки, в нашому світі – перевантаженому візуальними враженнями, де зображення чергуються в шаленому ритмі, частіше творячи спокусливі враження ніж передаючи зміст, – зір може розсіювати нашу увагу, роблячи поверховими ті речі, які спів і Слово намагаються донести до глибини нашої особи. Один із викликів, пов’язаних із кризою Covid-19 – це потреба замислитись про сенс нашого буття в світі як живих осіб, необхідність віднайти самих себе – не в нашому стосунку до духовності, а в нашому стосунку до нас самих як духовних створінь. Нехай криза, яку ми переживаємо, допоможе нам стати правдиво людськими та живими. І нехай наше сопричастя в молитві дає нам мир, заохочує нас і провадить до більшої єдності в воскреслому Христі.

Примітка: богослужіння в Шевтонському монастирі звершуються церковнослов’янською, французькою, грецькою та іншими мовами за григоріянським (“новим”) календарем.

Джерело: сайт Шевтонського монастиря