Коли папа Франциск і патріярх Святослав заохочують нас іти соборною дорогою, то одразу виникає думка, що треба Церкву реформувати. Але першим, кому треба мінятися – це нам з вами, яким слід поглибити свої особисті стосунки з Богом. Саме на це звертає увагу євангелист Лука, коли подає нам три різні науки Ісуса Христа. 

Найперше, він говорить про прощення (див. Лк 17,3-4). Іноді, коли хтось нас скривдить, ми готові йому простити, але заразом хочемо дати йому відчути його провину і часто вважаємо себе кращими від нього: кривдник згрішив, а я йому простив. Але не так це розуміє Ісус Христос. Він радше заставляє нас пам’ятати, що, у першу чергу, ми грішні перед Богом, – але ж Господь нам прощає, коли каємось. Це є причиною, чому й нам треба змилосердитись над нашими сестрами і братами, прощаючи одні одним.

Далі, апостоли просять, щоб Господь побільшив їхню віру (див. Лк 17,5-6). Ісус не каже виривати шовковицю, щоб посадити її в море, бо, якби ми так зробили, це було б, радше, виявом недовіри, випробовуванням Господа Бога. Віра, натомість, полягає в довір’ї до Бога і його любови до нас. Це нам допоможе дивитись іншими очима на життєві проблеми, трагедії, важкі хвилини, і бути переконаними, що Бог нас любить. 

Укінці, чинимо добрі діла; так ми навчені з дитинства. Але в той же час чекаємо нагороди. Та це не має бути причиною наших добрих діл. Радше пам’ятаймо, що «всяке добре давання і всякий звершений дар з висоти є, що сходить від тебе, Отця світла», як співаємо в Літургії за словами апостола Якова (Як 1,17). Це Божа ласка в нас, яка допомагає чинити добро, і це треба визнати. Тому Ісус каже: «Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити» (Лк 17,10.). Не чекаймо нагороди, бо не сміємо робити Бога нашим боржником! Господь нам нічого не винен. Усе, що він дає, є даром. І наше спасіння є даром. Тому чинімо добро, щоб наперед дякувати Богові за велику нагороду, яку він нам незаслужено приготовляє – вічне життя.

Дорогі сестри і брати, стараймося втілити в життя науку Ісуса Христа: прощати одні одним, тому що Бог нам прощає, вірити в Боже милосердя і доброту, плекаючи почуття довір’я до нього, і чинити добрі діла з вдячности за велику любов, яку Бог до нас має.

Венсен, каплиця святих Бориса і Гліба в Єпархіяльному домі, 29 січня 2022 р.