«Працювати з собою над собою». Наталя Бордун про лідерство, командну працю та не тільки

З 12 по 14 лютого 2018 року відбувся тренінг для керівників єпархіальних структур Паризької Єпархії на тему: «Лідерство та керування виконавчими структурами», під керівництвом Наталі Бордун та Дмитра Якимця з Інститут лідерства та управління УКУ. Служба комунікації Паризької Єпархії поспілкувалася з керівником Інститут лідерства та управління УКУ, Наталею Бордун про лідерство, команду та власне про самий тренінг. 

Фото: Олександр Ласкін
ucu.edu.ua

Пані Наталю, розкажіть будь ласка детальніше про тренінг та основне його завдання

Інститут лідерства був запрошений розробити програму для лідерів єпархіальних структур Паризької єпархії, щоб підсилити їх управлінські компетенції. Це власне і було завдання тренінгу – запропонувати в триденному проміжку часу такі навчальні блоки, які могли допомогти головам чи заступникам комісій відпрацювати управлінські навички для більш ефективного впровадження стратегії Єпархії. Через вивчення певних методів, пропорацювання практичих кейсів, рольові вправи відбувалося засвоєння управлінських навичок. Неможливо працювати в команді якщо не володіємо інструментами ефективного спілкування, тому значну частину тренінгу ми присвятили творенню ефективного спілкування. Звичайно, трьох днів не є достатньо, щоб осягнути все чи навіть малу частину, тому ми вирішили зупинитися на двох аспектах управління: побудова команди (розподіл ролей у цій команді, спілкування між членами команди) і лідерство (роль лідера в команді).

Які риси притаманні лідеру/керівнику і чи є між ними відмінності?

Є така відома фраза, що лідер робить правильні речі, а керівник робить речі правильно. Для мене керівництво – це певні функції, які треба виконувати, а саме: планування, організація, мотивація та контроль. Відповідно люди, які ці функції виконують, – це керівники. Лідери ж покликані до більшого. Лідер – це людина яка допомагає іншим змінюватися та розвиватися, приносити плоди своєю працею,  освячувати середовище навколо себе. І хоча лідер часто покликаний виконувати чотири управлінські функції, але для лідерства цього недостатньо. Важливо для лідера мати візію, бути візіонером, вміти  передати цю візію іншим, вміти надихати людей до великого, піднімати над рутиною і бачити сенси у складних викликах життя, які потім додаватимуть їм мотивації з цими викликами справлятися.

Якщо думати алегоріями, то лідер – це особа, яка бачить з польоту орла усю картину, розуміє важливість і якість кожної частинки цієї картини, а також вміє опуститись на землю і донести цю картину людям так, що вони побачать її поглядом зверху. Важливим інструментом для цього є слухання.

Окрім лідера в команді є інші ролі без яких існування чи створення команди не є можливим, які це ролі? 

Команда – це одна із організаційних форм, яка має свої особливості. Команда – це група людей, які покликані виконувати конкретне завдання. Особливість команди в тому, що вона гнучка, у ній панує чіткий розподіл обов’язків та присутнє розуміння цілісності. Команда – це коли ми дбаємо не тільки про свої обов’язки і свою роботу, але про цілісний результат команди. Чого не має наприклад в підрозділах, які працюють у вертикальній управлінській схемі.

Для того, щоб команда функціонувала якісно та ефективно за дослідженнями вчених в ній повинні бути присутні різні ролі. Ці ролі можуть виконуватися різними людьми, а можуть поєднуватись в одній особі.  Дуже важливо, щоб у команді був:

  • Генератор ідей, який шукає інноваційні  рішення, що допоможуть меншими ресурсами досягти більшого.
  • Дипломат або душа команди, людина для якої є важливі стосунки в команді, відносини, психологічний клімат. Це своєрідний клей між людьми.
  • Творець, лідер. Це людина яка розуміє мету, яка буде надихати команду до досягнення цієї мети. Творець буде спостерігати, щоб рух був гармонійним, а з другого боку ефективним.
  • Виконавець. Це людина яка буде на операційному рівні впевнюватися, що все йде гаразд. Якщо творець він більше візіонер, то виконавець розбиватиме мету на конкретні завдання, на послідовний план з конкретними датами виконання завдання. Виконавець забезпечує продуктивне виконання «рутини». Цих людей люблять в команді, адже вони допомагають побачити результат.
  • Експерт, критик. Це люди, які конструктивно критикують та сумніваються, як на етапі планування чи втіленняставлять цікаві, а часом і гострі, питання. Це люди, які просять надати переконливі аргументи, на користь того чи іншого рішення. Саме такі люди часто є викликом, але їхня роль є важливою та цінною, адже саме вони допомагають прорахувати усі ризики на етапі планування.

Як підвищити і покращити свою ефективність в команді?

Якщо у команді є чіткий розподіл ролей і обов’язків, то присутня співвідповідальність. Говорячи про ефективність в команді, я б говорила про два крила. Перше, варто працювати з собою над собою. Спитайте себе – Яким є мій внесок у роботу команди і як його збільшити? Що для цього маю зробити? Моя порада тут проста: пізнавати себе, пізнавати свої слабкі та сильні сторони. У тому, у чому сильний – проявляти ініціативу, ділитися своїми дарами. Із слабкими сторонами: прийняти реальність такою як вона є, і далі послідовно працювати, щоб  робити їх сильнішими.

Друге крило ефективності – це співпраця. Власне у команді недостатньо кожному акуратно виконувати власні обов’ки, важливо щоб те, що я роблю синергувало з діяльністю іншихи людей. І тут власне важливим є спілкування. Дивитися вперед рухаючись до цілі, а також бічним зором бачити , що роблять інші. Важливо пильнувати як ми координуємо свої зусилля, чи можемо робити щось по іншому, аби наша синергія давала якнайкращий результат. Отже, працювати над собою і дуже уважно координувати свої зусилля з іншими членами команди – це два крила до підвищення ефективності праці в команді.

Незабаром розпочинається Великий Піст. Які настанови робите для себе у цьому часі?

Для мене великий піст – це час, коли намагаюсь більш концентровано розмовляти з Богом. Живучи у активному ритмі, прокидаючись у різних містах (та навіть коли  вдома, то справи є як лавина, що насувається постійно) мені бракує тиші. Власне великий піст – це першочергово пошук місця та часу для тиші, для спілкування з Богом.

Інша постанова на піст для себе – це упокорення своїх емоцій. Намагаюсь ретельніше стримувати свої емоції, які можуть бути неприємними для інших. Менше коментувати, особливо якщо мій коментар має негативну конотацію.

І третє завдання, особливо приємний момент – практикування вдячності. Кожного вечора дякувати Богу за мінімум 10 речей, що приніс день. Це такий автотренінг, після якого по іншому дивишся на світ.

Три книги від Наталі Бордун про лідерство

Якщо говорити про книги як про носії знань, то пробую читати роблячи закладки, підкреслюючи головні речі, а останнім часом практикую записувати окремі фрази. Повертаюся до книги за потребою. З того, що рекомендую прочитати для особистого зростання, перша книга автора Chris Lowney “Heroic leadership” (Героїчне лідерство), де представлена концепція формування лідерських навичок і повчальні життєві приклади. Зараз читаю книгу «Мислення швидке, мислення повільне» Деніел Канеман. Це книга про те, як ми часто приймаємо рішення і робимо судження поверхнево, на основі попереднього досвіду. Це книга – запрошення пізнавати себе, а саме дві частини свого мислення – швидкого та повільного. Третя книга, яку хочу порекомендувати – це «Сила звички» Чарльза Дахіра. Вона допоможе вам зрозумтіи природу звичок, та порадить як позбутись небажаних.

Довідка

Наталія Бордун – директорка та співзасновниця  Інституту лідерства та управління УКУ з 2009 року, член Міжнародної ради правління L’Arche Int., викладає на програмах соціальної педагогіки та управління неприбутковими організаціями, проводить тренінги для громадських активістів в різних містах країни. Раніше працювала координатором майстерень  громадської організації Лярш-Ковчег, перед тим вителем математики у Львівській академічній гімназії.  

Інститут лідерства та управління (ІЛУ) є структурним підрозділ Українського католицького університету, мета якого формувати та підсилювати громадянське суспільство через навчання і підтримку лідерів неприбуткового сектору України. Від часу затвердження Вченою радою УКУ в червні 2010 року і дотепер ІЛУ випустив майже 2 тис. студентів різних програм з 23 областей України. Єдина в Україні магістерська програма Управління неприбутковими організаціями нещодавно отримала державну акредитацію. ІЛУ активно розвивається напрямок громадянської освіти, особливо у східних областях країни, та пропонує різноманітні програми управлінського розвитку, адаптовані під потреби та очікування партнерів. Загалом упродовж 2017 року ІЛУ УКУ реалізував 7 програм, попереду – нові ідеї та плани. Окрім постійної активності та розширення діяльності, важливими для команди є всебічний глибинний розвиток для пошуку сенсів, cпівдія для формування середовища довіри та інтеграція в міжнародний простір для розуміння світових тенденцій і будування стосунків у колі міжнародної спільноти.

Розмовляла Богдана Рущак

Служба комунікації Паризької Єпархії