Два тижні тому, в неділю Божого Милосердя, під час Ювілейного Року Милосердя, Папа Франциск закликав усіх католиків Європи відгукнутися на гуманітарну кризу в Україні, де мільйони європейців переживають неоголошену гібридну війну, що триває протягом двох років. Вона забрала вже майже 10 тисяч життів, десятки тисяч отримали поранення, сотні тисяч зазнали психологічної травми.

Незважаючи на офіційний договір про припинення вогню, що був підписаній в Мінську, війна триває. Число жертв і біженців зростає. Застановіться на хвильку: після двох років налічується 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб і близько мільйона біженців в сусідніх країнах. Півмільйона не мають основних продуктів харчування і сотні тисяч не мають безпечного доступу до питної води. Майже два мільйони залишаються в тих регіонах, де українські та міжнародні гуманітарні організації не можуть вільно проводити свою діяльність. Ми можемо тільки здогадуватися, що вони насправді переживають. Ці цифри не просто статистика. За кожною цифрою ховається трагедія людини або сім’ї.

Україна поступово позбувається спадщини чужоземного тоталітаризму. Протягом жахливого двадцятого століття українські церкви були переслідувані, селян вбивали Голодомором, а політичне, культурне та суспільне життя руйнували геноцидальні та колоніальні практики. Україна стала головним полем бою під час двох світових воєн. В результаті до 15 мільйонів осіб загинули.

Зцілити таку історичну травму вкрай складно. Після трьох поколінь терору, страх закорінився в ДНК українців. Пострадянський корумпований уряд маніпулював переляканим населенням. Паломництво від страху до гідності – Богом даної гідності – стало довгим та складним. Крок за кроком українці йшли вперед, готові йти на жертви в імя цінностей, що лежать в основі європейської цивілізації. Під час Революції Гідності (2013-14) мільйони громадян, представники всіх Церков та релігійних організацій – православні, греко та римо-католики, протестанти, євреї і мусульмани, були разом та мирно відстоювали гідність людської особистості, демократію і асоціацію України з Європою.

У марній спробі зупинити історію авторитарний режим убив сотні мирних демонстрантів на Майдані Незалежності, головній площі Києва. Президент втік з країни. Солідарність перемогла. За неї громадяни України були жорстоко покарані: анексовано Крим  і розв’язано гібридну війну на сході країни. Ця війна складається з військових дій, масивної міжнародної пропаганди та дезінформації, нищення економіки, руйнування виробничої інфраструктури, а також політичної дестабілізації. Ця дестабілізаційна кампанія спрямована не лише проти України, але й проти об’єднаної Європи.

І все ж дух, надія, і віра простих людей перемагають. Як писав апостол Павло: “Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших. Маємо в пам’яті безперестанку  діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа” (І Сол 1, 2-3). Незважаючи на страждання, українці вважають, що Бог їх не покинув.

Справді, Він не забув. Однак, в цьому світі Господь діє  руками людей. Папа Франциск, який протягом двох років неодноразово говорив про страждання в Україні, закликав до миру, діалогу і поваги норм міжнародного права, два тижні тому закликав нас до конкретних кроків солідарності.

З цією метою Святіший Отець попросив нас провести спеціальну гуманітарну збірку для України 24 квітня в усіх католицьких храмах Європи, заохочуючи всіх католиків і людей доброї волі щедро жертвувати. Папа зазначив, що цей жест не лише для того, щоб полегшити матеріальні страждання, але й щоб проявити моральну солідарність всієї Католицької  Церкви в Європі з народом України.

Що найбільше потрібно? Молитися за мир і справедливість в Україні, докладати зусиль, щоб знати справжню ситуацію в цій стародавній європейській країні, і показувати свою солідарність. Побачте страждання інших. Відкрийте ваші серця! Станьте руками Господа!

Святий Павло говорить нам: “Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, – у вірі, у слові, в знанні, з у всякій пильності, й у нашій любові до нас, – треба вам відзначитись і в цій добродійній справі ” (ІІ Кор 8,7).

+БОРИС Ґудзяк, Єпископ в Парижі для Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембурґу та Швейцарії

Голова Департаменту зовнішніх церковних зв’язків Української Греко-Католицької Церкви