Звернення владики Бориса Ґудзяка,
єпископа єпархії святого Володимира Великого в Парижі
для українців греко-католиків у Франції, Бенілюксі та Швейцарії
до Конференції єпископів Франції (Лурд, 4 листопада 2016 р.)

Від імені нашого Верховного Архиєпископа Святослава Шевчука я хотів би висловити глибоку вдячність українського народу за солідарність французьких і європейських католиків. Цю братню підтримку вповні засвідчила цільова збірка, ініційована Папою Франциском 24 квітня цього року на гуманітарні потреби в Україні.

Сьогодні, у час війни, економічних труднощів та гуманітарної кризи, Церкви та інші релігійні організації в Україні є «пастирями, що мають запах своїх овець»[1]. Військові капелани, парафіяльні священики та миряни-добровольці служать поруч із чоловіками та жінками, які захищають та відбудовують свою батьківщину. Минулого вівторка Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій провела виїзне засідання в Краматорську, неподалік від зони українсько-російських бойових дій, і закликала до молитви та миру в Україні[2].

Війна на сході України триває, хоча інтерес світових ЗМІ до неї практично вщух. Майже щодня гинуть нові люди. За останні тридцять місяців було вбито десять тисяч осіб, із яких п’ятсот жінок і сімдесят дітей. Майже два мільйони громадян було переміщено. Гуманітарний аспект війни, про який часто забувають, сьогодні спричинює величезні стражданнями на європейському континенті. У Франції, Бенілюксі та Швейцарії за останні два роки Українська Греко-Католицька Церква за братньої підтримки місцевих католицьких єпископів відкрила одинадцять нових парафій і місій, щоб забезпечити душпастирську опіку над українськими мігрантами, що тікають від війни та бідності.

Агресія, жертвою якої сьогодні є Україна, має військовий, економічний, але також і інформаційний виміри. Телеканали RussiaToday,Sputnik та їм подібні вдаються до маніпуляцій і залякувань за принципом «нічого правдивого й усе можливе»[3].Дезінформація в умовах гібридної війни має на меті не запропонувати альтернативну версію правди, а посіяти скептицизм, створити враження, що ситуація дуже заплутана, і поширити фундаментальну невпевненість щодо реальності.

Коли йдеться про конфлікт на сході України, часто говориться про «політичний сепаратизм». Однак точніше було б говорити про «керований тероризм». Окупований регіон має 400 кілометрів незахищеного кордону з Російською Федерацією, через який систематично надходять зброя та війська. Політична нормалізація, передбачена Мінськими угодами, неможлива, доки російські солдати та зброя цілковито та остаточно не залишать української території. Тільки мир дозволить організувати вільні вибори та почати діалог там, де сьогодні панують страх, насилля та зневага до фундаментальних прав людини – зокрема, релігійної свободи.

На шляху до миру критично важливою є підтримка міжнародної спільноти і, зокрема, солідарність усіх католиків. На сході України, де історія не раз була позначена насиллям і корупцією, важливо відновити віру та надію на майбутнє, покращити адміністративні навики, розвивати підприємництво та підтримувати громадянське суспільство. В Україні важливим прецедентом для прозорості політичного життя нещодавно стали електронні декларації народних депутатів. Боротьба з корупцією є ключовим фактором у відбудові територій, спустошених війною.

[1]http://w2.vatican.va/content/francesco/en/homilies/2013/documents/papa-francesco_20130328_messa-crismale.html

[2] http://vrciro.org.ua/ua/statements/475-uccro-statement-on-peace-in-ukraine

[3]http://press.ucu.edu.ua/book/nichogo-pravdivogo-y-use-mozhlive/