Всечеснішому Отцеві

Ігорю Іванціву

28 Bis Rue D’Alsace

69100 Villeurbanne

 

Вих. 15/010

Париж, 24 січня 2015 р.Б.

 

 

ПОЗАСУДОВИЙ ДЕКРЕТ

Юридичний стан справи

Церква у своєму служінні користується нормами церковного права, котрі забезпечують порядок та мають за найвищу мету спасіння людських душ. Духовенство, це вірні, вибрані компетентною церковною владою, які через дар Святого Духа, що його отримали у свяченні, призначаються для того, щоб бути служителями Церкви, беручи участь у місії і владі Христа – Пастиря (пор к. 323 ККСЦ).

Семінаристи, які готуються до свячень повинні вникнути в обов’язки священнослужителя і готуватись до прийняття і виконування їх з душевним піднесенням (к. 355). Усвідомлення священнослужителя, що він є слугою Христа і Його містичного Тіла, передбачає обов’язок вірного сповнення волі Церкви, що конкретно виражається в нормах права[1].

Якщо кандидат обирає священнослужіння в целібаті задля царства небесного, то він повинен, як і одружений кандидат, відзначатися чистотою відповідно до свого стану (пор. кк. 373, 374 ). Крім випадків, в яких оголошена недійсність свячення, диспенза від обов’язку целібату надається тільки Римським Архієреєм (к. 396).

Щодо порушення Євангельських принципів та духовної дисципліни, включно порушення целібату канон 1401 ККСЦ стверджує: «Оскільки Бог уживає всіх засобів, щоб заблукану вівцю навернути, то ті, що одержали від Нього владу розв’язування і зв’язування, повинні відповідно лікувати недугу тих, що скоїли злочин, їх переконувати, напоумляти, ганити з великою терпеливістю і знанням, а навіть повинні накладати кари, щоб гоїти рани, заподіяні злочином, так, щоб проступників ані не кидати у прірву відчаю, ані не допускати до розбещеного життя і нехтування закону».

Якщо правопорушник, незважаючи на канонічні попередження, карні накази, свідомо продовжує порушувати церковну дисципліну, він повинен бути покараний відповідно до норм церковного права (кан. 1414 §1, 2 ККСЦ). Звичайно, винуватець не може бути відразу покараний, а повинен бути принаймні раз попереджений (кан. 1407 ККСЦ). Коли священнослужитель відкрито співживе з жінкою або в інший спосіб перебуває в зовнішньому гріху проти чистоти, викликаючи згіршення, він має бути покараний суспензи. Якщо порушення целібату продовжується, можуть бути додані інші кари, аж до позбавлення духовного стану (к. 1453 §1).

Якщо існують точні докази щодо злочину, правопорушник може бути покараний поза судом, декретом суспензи згідно з канн. 1486 і 1487. Така суспенза може мати термін до 12 місяців (1402 §2).

Фактичний стан справи

Від 31 липня 2000 року о. Ігор Іванців, народжений 18 січня 1972 року в Україні, неодружений пресвітер, проживав в Ліоні, Франція і виконував своє служіння на парафії св. Атанасія в м. Villeurbanne. 6 жовтня 2014 року декретом (Вих 14/014) о. Ігор був відкликаний від своїх обов’язків настоятеля парафії св. Атанасія. Йому було запропоновано переїхати до резиденції Паризького єпископа в м. Вансен, або повернутись до України на духовне скріплення, де про його призначення і проживання було попередньо домовлено з двома єпархіями (до вибору). Отець Ігор Іванців від цих пропозицій публічно відмовився (28/09/2014).

Протягом наступних трьох місяців о. Ігор відмовлявся подавати належну інформацію про себе, про свої наміри і про своє місце знаходження.

Згодом до канцелярії Єпархії св. Володимира надійшов рекомендований лист від о. Ігоря від 18 грудня 2014, в якому він декларує, що покидає священство і пасторальне служіння в Єпархії св.. Володимира, щоб продовжити своє приватне життя: «Je quitte le ministère sacerdotale et le service pastorale pour le Diocese de Saint Volodymyr pour des ukrainiens. Je fait ma vie». 31 грудня в м. Villeurbanne о. Ігор представив о. Андрію Морквасу Maria Gorete Dos Santos, як свою майбутню дружину, з якою планує зареєструвати цивільний шлюб.

1 січня 2015 року в регіональній газеті Ліону «Le Progrès» була опублікована стаття під назвою: «L’ancien prêtre de Saint-Athanase de Cusset est à la rue » (Колишній священик ц. св. Атанасія є на вулиці). На головній фотографії статті отець фігурує з п. Maria Gorete Dos Santos.

В часі протокольної розмови в катедрі Святого Володимира в Парижі (Вих. 15/004 від 17 січня 2015 року) о. Ігор Іванців був присутній з Maria Gorete Dos Santos, 8 грудня 1965 року народження, громадянкою Бразилії. Обоє присутні перед чотирма свідками заявили, що мають намір якнайшвидше одружитись. Під час розмови вони представили документ, який офіційно засвідчує що вони співживуть як чоловік та жінка, а саме: L’attestation de vie maritale (Certificat de vie commune ou de concubinage). Цей документ є виданий мерією міста Villeurbanne 24 грудня 2014.

Отцю Ігорю Іванціву, в часі протокольної розмови, в присутності нотаря, було дане попередження, в якому зазначалося, що, якщо він не перестане співжити в конкубінаті з жінкою він буде покараний суспензою.

Висновок

З огляду на представлене вище, вболіваючи за добро Церкви, а також про духовне добро о. Ігоря Іванціва, заявляю, що о. Ігор Іванців є винен у злочині перебування як священик в зовнішньому гріху проти чистоти таким чином також викликаючи згіршення, кан. 1453.

Дотримуючись канонів 1486 і 1487 Кодексу Канонів Східних Церков, щоб загоїти рани заподіяні злочином, та не кидати винуватця у прірву відчаю, ані не допускати до нехтування закону

 

НАКЛАДАЮ КАРУ СУСПЕНЗИ ВІД УСІХ АКТІВ СВЯЩЕННОДІЙСТВА ТЕРМІНОМ НА 12 МІСЯЦІВ (кан. 1432 §1)

 

на священика Паризької єпархії УГКЦ о. Ігоря Іванціва.

У цей термін, як лік для оздоровлення душі та священичого сану, о. Ігорю забороняється виконувати будь-які священнодіяння: служіння Божественної Літургії, уділення Святих Тайн, служіння молебнів, акафістів, вечірні, утрені і інших публічних богослужінь, чину похорону і уділення інших таїнств.

Наказую о. Ігорю Іванціву після оголошення суспензи, згідно з каноном 1410 Кодексу Канонів Східних Церков, якнайшвидше зв’язатись з Паризькою єпархією УГКЦ для визначення способу і розміру його матеріального забезпечення.

Рекурс проти цього Декрету, може бути поданий до компетентної влади, впродовж десяти корисних днів з моменту проголошення декрету.

 

З Архиєрейським благословенням

 

 

+ БОРИС

єпископ Єпархії св. Володимира Великого в Парижі

 

 

дияк. Юрій Лещинський

віце-канцлер Паризької Єпархії

 

[1] Іван Павло II, Апостольська Конституція Sacrae disciplinae leges (25 січня 1983): AAS 75, II (1983), с. XIII.