Від чого помирають люди? Розмірковуючи над цим питанням із нашого, поцейбічного земного ракурсу, відповідаємо: від хвороби, старості, кулі, від смерті. Однак, з погляду вічності людина вмирає не від смерті. Людина вмирає від того, що у неї несподівано вривається Життя. Один лише Господь є той, хто обирає цей момент, незважаючи на те, у який спосіб це стається із нашого земного погляду.

Цікаво, що є такі, для яких цей момент смерті, момент входження у Життя, є водночас сповненням особливої місії, заради якої Господь покликав до земного життя. Це стосується Ісуса, який через смерть дарував Життя. Це стосується численних християнський мучеників, смерть яких дає життя Церкві. Це стосується наших сучасників, таких героїв, як Василь Сліпак, смерть який дає життя Україні, за що Господь обдаровує їх Життям, котре для них лиш починається.

Париж назавжди запам’ятав голос Василя Сліпака. І це стосується не лише Ґранд-Oпери та концертних залів. Коливання його голосу навіки застигли на будівлях численних вулиць і площ, проспектів та бульварів французької столиці, де яскравий баритон Василя провадив українським євромайданом.

Україна назавжди запам’ятала подвиг його життя, звершений 29 червня 2016 року Божого.

Сьогодні, 7 липня, на 9 день від переставлення до Життя Василя Сліпака, Українська Церква у Франції та Україні складає подяку Всевишньому за його жертву життям та молиться за його Вічную Пам’ять!