У понеділок, 1–го жовтня, на українському інтернет-сайті з’явилося інтерв’ю отця Назарія Заторського, пресвітера єпархії святого Володимира Великого в Парижі, в якому він висловлюється щодо оцінки гомосексуальних стосунків у Святому Письмі, питання можливості одностатевих шлюбів та дискусій на ці теми в християнському світі. Це інтерв’ю викликало обурення та замішання серед частини вірних та потребує роз’яснення зі сторони єпархії, до якої належить о. Заторський.
Офіційно повідомляємо, що ці міркування не віддзеркалюють вчення Католицької Церкви і не узгоджуються з позицією Єпархії св. Володимира Великого в Парижі. Отець Заторський цими висловлюваннями не представляє ні єпархію, ані УГКЦ. Зміст висловлювань о. Заторського, як і його постава, будуть належно проаналізовані проводом та каноністами Паризької єпархії.
Для кращого розуміння проблематики і офіційної церковної позиції пропонуємо ознайомитися з вченням Католицької Церкви щодо питання гомосексуалізму, яке висловлене у Катехизмі Католицької Церкви.
№2357 Гомосексуалізм означає стосунки між чоловіками або між жінками, які відчувають винятковий або переважаючий сексуальний потяг до осіб такої ж статі. Він набирав найбільш різноманітних форм упродовж століть і культур. Його психічне походження залишається загалом нез’ясованим. Спираючись на Святе Письмо, яке розглядає гомосексуальні дії як важкі спотворення (Пор. Бут. 19, 1-29; Рми. 1, 24-27; 1 Кор. 6, 9-10; 1 Тим. 1, 10.), Церковна Традиція завжди проголошувала, що «акти гомосексуалізму за самою своєю внутрішньою природою є невпорядкованими» (Конгрегація віровчення, Декл. «Persona humana», 8.). Вони суперечать природному законові і виключають із сексуального акту дар життя. Вони не виникають із правдивого чуттєвого і сексуального взаємодоповнення. У жодному випадку вони не можуть бути виправдані.
№2358 Немало чоловіків і жінок мають глибоко закорінені гомосексуальні нахили. Такий нахил, об’єктивно невпорядкований, для більшості з них є випробуванням. Таких людей треба сприймати з повагою, співчуттям і тактовністю. У ставленні до них слід уникати будь-яких ознак несправедливої дискримінації. Ці особи покликані виконати Божу волю у своєму житті і, якщо вони є християнами, долучити до жертви на Хресті Господа ті труднощі, з якими вони можуть зустрітися з огляду на свій стан.
№2359 Гомосексуальні особи покликані до цнотливості. Через чесноти панування над собою, які вчать внутрішньої свободи, інколи через підтримку безкорисливої приязні, через молитву і сакраментальну благодать вони можуть і повинні поступово й рішуче наближатися до християнської досконалості.
Служба комунікації єпархії св. Володимира Великого в Парижі