Псалом 20
Цей псалом є певним відгомоном Воскресіння Ісуса Христа, який торжествує над своїм ворогом і стає нашим посередником на небі. Його промовляє сам псалмопівець і говорячи про Христа, він наче оспівує майбутнє у формі бажаного результату.
1. В день недолі озветься до тебе Господь, ім’я Бога Якового зробить сильним тебе!
Це саме той день, коли Христос промовив в молитві слова: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив» (Ів. 17. 1)
2. Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
Господь освячує своє містичне тіло, чи радше Церкву, яка знаходить свою безпеку в спогляданні і яка чекає, коли повернеться її Жених.
3. Усі жертви твої пам’ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим.
Святий Августин немов перефразовує цей стих: «Нехай Господь не дасть нам забути всі страждання і образи, які Спаситель витерпів за нас. А біль цього хреста, на якому Він приніс Себе в жертву, нехай переміниться на радість воскресіння».
4. Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
Господь не дивився на бажання тих, хто переслідував Христа з надією Його знищити, але знав бажання серця свого Сина, як і плід Його страждань. Він здійснить не тільки той план, який змусив покласти життя Христа за своїх друзів, бо ж зерно не може дати плодів в пишних колосках, як перед тим не загине (пор. Ів. 15. 13), але і той задум, який мав привести повноту поган до спасіння через частинне засліплення Ізраїля (пор. Рим. 11. 25).
5. Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім’я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
Тобто, ми будемо радіти над безсиллям смерті, бо таким чином і наша смерть не матиме над нами ніякої сили. Визнання Божого імені призведе нас не до падіння, але до слави. А Господь нехай виконає не тільки ті прохання, які були виявленні в молитвах Христових на землі, але і ті, які Він проситиме для нашої користі на небі.
6. Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
Тут псалмопівець говорить про дух пророцтва, який дає зрозуміти, що Господь воскресить свого Сина. Його відповідь буде не лише тоді, коли на землі Христос проситиме прославити Його (пор. Ів. 17. 1), але і тоді, коли Він возсяде по Його правиці, щоб вилити свого Святого Духа на всіх тих, хто повірить у Нього (пор. Дії 2).
7. Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім’ям Господа, нашого Бога.
Деякі люди покладаються на абстрактну долю, а інші пишаються своїми земними почестями і успіхами, в яких знаходять своє щастя. Проте для нас християн, наша надія і наше щастя покладені на вічну доброту Господа, не шукаючи власної слави, але хвалячись Його ім’ям.
8. Вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
Любов до тимчасових благ і влади зв’язали противників Ісуса настільки, що вони боялися, що якщо вони дозволять жити Сину Божому, то прийдуть римляни і заберуть їхню країну (пор. Ів. 11. 48), після чого вони б могли втратити надію на небо. Вони впали в сліпоту, яка вразила частину Ізраїля і бажаючи возвести власну справедливість, забули про Божу (пор. Рим. 10. 3). Але для християн, навпаки, бо вони встали, щоб випрямитись. Господь прилічив поганські народи до числа дітей Авраама (пор. Мт. 3. 9). Вони бо, не прагнули такої праведності і прийняли її (пор. Рим. 9. 30), завдяки вірі в Христа воскреслого, яка їх виправдала.
9. Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
Христос, своїм прикладом може нас навчити боротися зі своїми пристрастями, щоб відтак принести наші жертви у вигляді старань та духовних подвигів Отцю, після нашого воскресіння. Саме Він буде нашим заступником і почує нас в день нашого поклику.
Підготував о. Микола Гривнак
з посиланням на допоміжне джерело: http://www.clerus.org/bibliaclerusonline/es/dh2.htm#w