Псалом 16

1. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
2. Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі! 

Оскільки Христос покладався на Господа, то Він не бажав іншої спадщини, крім нього єдиного, а Господь воскресінням Христа змусив Його перемогти своїх ворогів. Ці почуття можуть бути також почуттями справедливої ​​душі, яка довіряє Богу і яка також перемагає вічну смерть.

3. До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє! 

Тобто, до тих святих, які покладають свою надію на жителів небесного Єрусалиму, жителів землі, яка названа Божою. Господь дав збагнути цим святим душам Його дивовижні задуми, щодо їхнього прогресу. Вони зрозуміли ту перевагу, яку дає їм це таїнство Бога, який є людиною, щоб померти, і одночасно Богом, щоб воскреснути.

 4. Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх! 

Смуток може спровокувати пошук справжнього утішителя та цілителя. Їхні зібрання вже не будуть тілесними і не через кров тварин вони будуть вислухані на своїх зібраннях. Їхні імена не згадуватимуться, бо через цілком духовні зміни, вони забудуть ким були колись. А через даний їм мир, їх не вважатимуть вже за грішників чи ворогів, а за праведників, братів і дітей Божих.

5. Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш! 

Вони володітимуть спадком, яким є сам Господь. Інші ж, самі обирають, щоб насолоджуватись успадкуванням цих тимчасових і швидкоплинних благ, а насліддя святих – це Бог, який вічний. Слова «чаші моєї» можна розуміти всю Церкву, бо де голова, якою є Бог, там і тіло.

6. Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя! 

Тоді, коли Господь віддав Себе в посідання священникам і левітам, ця спадщина випадала немов призначена долею у розкоші Божої слави. Це насліддя є славним для тих, хто це розуміє.

7. Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.

 Окрім інтелекту, існує також інша частина плоті, в яку зодягнута людина. Ця нижча частина тіла може дати урок, змусивши відчути темряву смерті, яку цей інтелект ігнорує.

8. Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний! 

Прийшовши в цей світ, що минає, псалмопівець твердить, що не втратив з поля зору того, хто залишається вічно, з наміром повернутись до нього. Будучи по правиці, Господь допомагає залишатися твердим у собі.

9. Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно! 

Думки наповняються радістю з усвідомлення того, що тіло не буде поглинуте смертю, а засне в надії на воскресіння.

10. Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління! 

Господь не залишить освячене тіло для гниття, що означає перспективу освячення інших.

11. Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй! 

Господь показує шлях смирення, щоб люди могли повернутися до життя, яке вони втратили через гордість. Коли вони Його побачать віч-на-віч, їхня радість буде настільки великою, що у них більше не буде інших бажань. 

Підготував о. Микола Гривнак 
з посиланням на допоміжне джерело: http://www.clerus.org/bibliaclerusonline/es/dh0.htm#r