Псалом 13

1. Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє? 

Святий Августин звертає свою увагу на уривок з послання до Римлян: «Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує» (Рим. 10. 4), відтак перефразовує цей стих мовлячи: Доки, будеш тримати мене в очікуванні знайомства з цим Христом, який є мудрістю Божою і ціллю кожної християнської душі. «Доки будеш ховати від мене обличчя Своє?» Насправді, Господь ніколи нас не забуває і не втрачає нас з поля зору, псалмопівець вживає мовою, яку людина здатна виразити. Сказати, що Бог відводить погляд від нас, це сказати, що Він не дає про себе знати тій душі, очі якої недостатньо чисті.

2. Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? 

Це питання може бути відповіддю нерішучій душі, від якої Господь відводить свій погляд, бо якщо душа ще не сформувала в собі задум досконало практикувати милосердя, Господь не дає їй повного пізнання віч-на-віч, та не скеровує її до Свого упокою. 

3. Як довго мій ворог підноситись буде над мене? Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!

 Ворог тут, це найперше демон, або ж плотські звички. «Зглянся» – це наслідок скарги: «доки будеш ховати від мене обличчя Своє», відповідно «озвись до мене, це наслідок скарги: «Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди». «Просвітли мої очі», тобто ті очі серця, які могли б зачинити насолоди смертних гріхів. 

4. Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь! 

Ми боїмось знущань демона. І цей ворог – диявол зі своїми ангелами не мав би радіти випробуванню святої людини, такої як праведний Йов, який не захитався в часі спокус та твердо вистояв у вірі.

5. Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!
6. Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив…

 Якщо людина, насправді залишається непохитною у Господі і не дозволяє себе звести, то вона не повинна приписувати цей успіх собі, побоюючись того, часом не впасти в гордість через приписаний собі успіх. «Моє серце радіє спасінням», тобто спасінням Христа, який є Божою мудрістю. «Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив». Бог дарує духовні блага, які не мають стосунку до цього земного життя. А спів – це концерт серця та гармонія душі, які може оцінити лише Господь. 

Підготував о. Микола Гривнак 
з посиланням на допоміжне джерело:
http://www.clerus.org/bibliaclerusonline/es/dh0.htm#o