Духовна мандрівка книгою Псалмів. Псалом 10. Частина 2

Псалом 10 (ч. 1)

10. Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті…

 Припадає і знижається він, тобто хитрістю розставляє пастки, а міцні кігті, це панування над тими, хто потрапив в пастку. Пастка чітко вказує на обман, а панування, очевидно, вказує на терор і насильство. Він отже, буде принижувати бідних у своїй пастці і чим дивовижніші знамена, якими він чинить свої злодіяння, тим більше будуть зневажати святих того дня і їм докоряти. Вони ж, будуть змушені йому протистояти у своїй невинності і праведності, а він буде вважатися таким, що переміг їх завдяки блиску його діл.

 11. Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
12. Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих! 

Великим приниженням і падінням для людського духа є знайти щастя в злочині і вірити в його безкарність, будучи одночасно враженим сліпотою. Проте, він призначений для цієї показової помсти, ознаменованої 12-тим стихом: «Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих». І після цього справедливого покарання, Господь підніме свою руку, але вже не таємно, але в блиску своєї слави. А безбожні слова про те, що Бог немовби заховав своє обличчя, означає визнати, що Він вже не дбає про те, що діється на землі. Земля – це насправді кінець сотворених речей, немовби остання стихія, де люди співіснують і впорядковано працюють, але деякий порядок речей на землі, який часто є незрозумілим і несподіваним для людей належить до таємниць Сина Божого. Отже, серед болісної праці тут, внизу, Церква, як корабель серед хвиль та штормів, здається, пробуджує сплячого Господа, щоб Він міг керувати бурхливими вітрами та відновити спокій.

13. Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
14. Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

 Розуміння того, що настане останній суд, змусило автор псалма сказати: «Чому нечестивий ображує Бога?». Бо ж яка користь від вчинення цих злочинів? Господь же бачить і спостерігає за цими злочинствами, щоб відтак відплатити Своєю рукою. Хоча нечестивий гадає, що Бог не буде шукати злочинів, немовби Він знає, що це Йому коштуватиме клопотів та зусиль, щоб їх вловити в Свої руки. А тому, як йому видається, Богу легше пробачити злим, щоб не турбувати Свій гнів та завдавати Собі клопотів, пов’язаних з процесом покарання. «На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник», бо ж вони зневажили усі блага цього життя, щоб покласти надію лише на Бога. Ті сироти, для яких світ помер, світ, що був їм батьком, народивши їх по плоті, Бог стає батьком. Спаситель навчає своїх учнів стати такими ж, коли каже: «Та й отця собі теж не йменуйте на землі».

15. Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
16. Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани! 

Тут сказано про рамено, того безбожного, про якого сказано вище, що він зробить себе господарем усіх своїх ворогів. Його рука – це його сила, яка протиставляється силі Христа, про яку псалмопівець сказав: «Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми» (Пс 10. 12). І він не з’явиться більше через свої беззаконня, тобто його будуть судити за його злочини і саме вони змусять його зникнути. Отож не дивно, що автор псалма, відтак, стверджує, що: «Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани». Бо це Він визначає нації, і окреслює грішників і безбожників.

17. Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє. 

Це власне, те бажання, від якого вони палали, коли серед туги і скорботи, прагнули Господнього дня. Господь зміцнює серця їх і готує до того, про що писав апостол Павло: «Якщо ми сподіваємось того, чого не бачимо, то чекаємо цього з нетерпінням» (Рим. 6. 25). Під Божим вухом, ми не повинні розуміти щось тілесне, але силу і здатність, яку Він має, щоб нас вислухати. Коли Святе Письмо приписує Богу якісь тілесні члени, які притаманні нам і є для нас видимі, ми повинні розуміти силу Його дії, а тому не повинні тут бачити нічого тілесного. Бо коли Бог слухає, то Він не чує звук голосу, але стан серця.

18. Щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі! 

Тобто Бог вчинить справедливість для сиріт і бідних, для тих, хто не відповідав цьому світу і не був за його мірками чудовим. 

Підготував о. Микола Гривнак 
з посиланням на допоміжне джерело:
http://www.clerus.org/bibliaclerusonline/es/dhy.htm#k