Ця поїздка спільноти до світового відпустового місця Богородиці відбулася на вихідних 13-14 квітня.
Поза тим, була ще одна важлива місія, яка об’єднувала усіх, а саме – підготувати український готель, який вже майже 10 років не функціонує, до ремонтних та реставраційних робіт. Саме тому, в перший день по прибутті в Люрд молодь взялася до праці, наперед розподіливши обов`язки: дівчата складали та виносили постіль, подушки, сміття та інші речі, що лишилися від останніх гостей готелю, хлопці ж спускали матраци, шафи та ліжка. Робота проходила в чудовій, веселій атмосфері, працювали, жартували, просто дуріли.
В обід всі зібралися, щоб помолитися молилися Акафіст до Пресвятої Богородиці з нагоди Акафістової Суботи. Під час акафісту та ввечері була нагода приступити до таїнства покаяння.
По обіді молодь КАМПУСу допомогала сестрам підготувати монастир до Великодня: прибрали сад, українську церкву й сам монастир. Ввечері, після Літургії, вся група рушила до основного місця молитви усіх прочан, що прибувають до Люрду – тієї скали, в якій вперше об’явилася Матір Божа 14-річній Бернадетті. Опісля, взяли участь у спільній молитві Вервиці на площі перед Базилікою. Молитва тривала близько години, протягом якої уся процесія (тисячі людей з усього світу) зі свічками у руках обходила площу та молилася разом. Більше того, окрім французької, англійської, італійської та іспанської мов, молитва звучала того дня й українською мовою.
Другий день подорожі, 5-та неділя Великого посту, розпочався Літургією Василія Великого в українській церкві. Отець Володимир нагадав присутнім, що вони всі разом творять спільноту, а отже «всі наші індивідуальні здібності, особливі таланти та різноманітні характери в єдності та гармонії творять нашу силу і разом ми можемо робити великі справи».
Пообідавши, прочани вирушили екскурсією аби краще вивчити історію місця об’явлення. Також вони всі разом пройшли Хресною дорогою, молячись на кожній стації та роздумуючи над стражданнями Христа і домовилися, що останню стацію кожен переживе в день Пасхи, в церкві, чим закінчить розпочату в Люрді молитву Хресної Дороги.
Перед виїздом з Люрду для усіх був вільний час, під час якого кожен міг обрати діяльність до душі : помолитися, сходити до купелі, набрати святої води, зайти до сувенірних крамничок або відвідати стародавню фортецю розташовану на місцевому пагорбі. Для кожного учасника поїздки ці два дні стали пережиттям особливих емоцій. Кожен міг зосередитися на своїх наміреннях, але й одночасно відчути силу спільної молитви.
Уся спільнота надзвичайно вдячна організаторам поїздки з Парижа, а також нашим сестрам у Люрді: сестрі Марті та сестрі Дам’яні за гостинність, тепло, молитву, якими вони її огортали ці два дні.
Оленка Бондар
Фото на сторінці Facebook спільноти Кампус
Не можу забути відчуття опісля купелі, це ніби ти заново народився, серце хоче співати, ти повен щастя і благодаті, і виникає одне бажання – зробити це ще раз, повернутися до Люрду (Юля Семенчук)
Я відчула там спокій в душі, хотілось би більше часу там провести … Хоч і на перший раз було мені важко все зрозуміти, щодо історії, але відпочила там душевно. (Таня Хом’якевич)
Це було щось надзвичайне, коли я побачив собор, позаду якого височіли Піринеї. Повітря там насичене Божим духом, не таке як всюди. (Роман Павлюк)
Люрд….це те місце, де моя душа віднайшла спокій та любов… незважаючи на всю суєту цього світу. (Оля Медвідь)
Думаю нікого це місце не залишило байдужим, глибоке пережиття Люрду залишилось після повернення в Париж і після повернення до нашої буденності. (Денис Терпигоров)
Це те місце, де стаються чуда, де ми можемо наблизити своє серце до Бога. Думаю жодна людина не залишилась байдужою і жодна людина не може забути тих емоцій, які там пережила. Люрд – це там де добре! (Оля Дутчак)
Це дуже класно коли люди різних національностей сходяться на одній молитві до Марії (Тарас Стельмащук)
ЛЮРД – місце живого чуда, радий побувати знову на святому місці біля Богородиці (Назар Бажалук)
