Собор відбувався три дні, з 15 по 17 вересня 2016 року, у Єпархіяльному Домі в м. Веннсен у передмісті Парижу під проводом преосвященного владики Бориса Ґудзяка, єпископа УГКЦ для Франції, Бельгії, Нідердандів, Люксембурґу та Швейцарії.
Делегатами собору були усі священики, диякони, монахині і семінаристи, а також представники мирян із кожної парафії чи душпастирства. Загалом прибуло 46 делегатів, з яких 21 – священик та диякон, 3 – монахині, 22 – миряни. З поміж мирян було 7 чоловіків та 15 жінок. Географія представництва IV сесії єпархіяльного собору Паризької єпархії охопила Францію (Париж, Ліон, Лілль, Страсбурґ, Тулузу, Люрд, Реймс, Сенліс), Бельгію (Брюссель, Антверпен, Ґенк, Лювен, Шарлеруа), Нідерланди (Утрехт) та Швейцарію (Луґано).
Крім того, на собор в якості гостей та експертів були запрошені владика Кеннет Новаківський (єпископ Нью-Вестмінстерський УГКЦ, Канада), доктор літургійного богослов’я протоєрей Петро Ґаладза (професор та директор Інституту східно-християнських студій ім. митрополита Андрея Шептицького в м. Оттаві, Канада), доктор морального богослов’я диякон Алоїс Бух (професор Вищої між’єпархіальної семінарії м. Лянтерсґоф, Німеччина), представники візантійської (російської) греко-католицької парафії св. Іринея м. Ліон на чолі з парохом єрей Еммануелем Фрітчем.
Так склалося, що своєю головною темою «Літургійне життя: єпархія як школа молитва» єпархіальний собор випередив запланований на наступний рік Синод єпископів УГКЦ, котрий буде присвячено літургійним питанням. Однак, крім літургійної тематики, у групах та на семи пленарних засіданнях паризький єпархіяльний собор розглянув низку інших актуальних питань.
На першому планерному засіданні, яке модерували владики Борис і Кеннет, осмислено загальну ситуацію в УГКЦ та в її Паризькій єпархії. Владики повідомили, що досвід Паризької єпархії, однієї з найменших в УГКЦ за кількістю вірян, знаходить визнання та навіть певну апробацію на загальноцерковному рівні. Йдеться зокрема про те, що єпархіяльний аудит, проведений у Паризькій єпархії 2013-2014 роках під керівництвом владики Кеннета, визнано на Синоді єпископів корисним для всієї УГКЦ, а висновки цього аудиту, зокрема про те, що процес передачі єпархії при зміні правлячого архиєрея слід регламентувати на загальноцерковному рівні, можуть вже незабаром стати основою певних нормативно-правових документів УГКЦ.
Владика Борис, який доповідав на Синоді єпископів у Львові на тему: «Аудит: солідарність і братня підтримка», зауважив, що таке визнання досвіду його єпархії на рівні всієї УГКЦ є одним найпереконливіших мотивів для ще активнішої праці, оскільки ця праця виявляється корисною також і для інших єпархій.
Друге пленарне засідання, котре модерувала п. Ольга Вох, та праця у групах що за ним слідувала, були присвячені подальшій праці над стратегією розвитку єпархії до 2020 року. Делегати опрацьовували подальші зміни та доповнення до проекту дорожньої карти єпархії до 2020 року. На даний момент цей робочий документ містить дванадцять параметрів розвитку:
- Єванегелізація і катехизація
- Кадри: духовенство та миряни
- Пошук коштів
- Адміністрація
- Єпархія як школа молитва
- Внутрішня єдність єпархії
- Постійна релігійна формація вірних
- Доброзичливе та відкрите ставлення
- Роль мирян
- Приміщення
- Католицька та екуменічна єдність, міжрелігійна зустріч
- Соціальна педагогіка та благодійна діяльність
Для кожного із цих параметрів уже розпрацьовано щонайменше по десятку завдань, згрупованих на три рівні виконання: парафія, країна, єпархія. Пропозиції делегатів головно стосувалися того, як зробити ці параметри і завдання реалістичними для єпархії, особливо на рівні парафій, які в Паризькій єпархії дуже різняться одна від одної за своїми можливостями, а в багатьох випадках існують лише як душпастирські осередки.
Чотири із семи пленарних засідань собору стосувалися головної, літургійної теми. Доповідачем та модератором цих засідань був професор літургіки о. Петро Ґаладза. Мова йшла передусім про способи оживлення літургійного життя у кожній парафіяльній громаді, адже без живої Літургії неможливі живі парафії. Отець Петро пояснював способи оживлення Літургії, для чого є необхідними гарний спів, адекватні обставинам й водночас відповідні законам Церкви обрядові чинності, активне залучення у літургійне дійство кожного присутнього. Доповідач пояснив священикам чимало літургійних казусів та присвятив багато уваги недільній утрені як особливому для східного обряду богослужінню. Отець Петро Ґаладза дав інтерв’ю для читачів сайту, яке незабаром буде опубліковане.
Особливу увагу делегатів привернуло шосте пленарне засідання, на якому д. Алоїс Бух зробив доповідь на тему: «Погляд на соборноправність Паризької єпархії з римо-католицької перспективи». Д-р Алоїс є одруженим дияконом Римо-Католицької Церкви у Німеччині, який у жовтні 2015 року разом зі своєю дружиною Петрою в якості гостя брав участь у XIV сесії Синоду єпископів Католицької Церкви на тему «Покликання та місія сім’ї у Церкві та сучасному світі» де вони представляли одну із сімнадцяти подружніх пар. Пригадуємо, що владика Борис був делегатом цього Синоду від УГКЦ.
Опираючись на досвід папського синоду проф. Алоїс Бух представив справу соборності на єпархіяльному рівні, зауваживши, що попри свій дорадчий статус стосовно функцій правлячого архієрея, собор становить не лише певну форму правління єпархією, а радше є одним із виразників її життя, відкриваючи провід єпархії на віяння Святого Духа. Без єпархіального собору, подібного до такого, як його проводить Паризька єпархія, будь-яка єпархія у принципі не може бутим живою, зауважив д-н Алоїс, запевнивши, що він особисто це добре відчув ще під час попередньої сесії собору Паризької єпархії (пригадуємо, що д-н Алоїс був експертом ІІІ сесії собору, котра проходила у Шевтонському монастирі).
Подібну думку в різний спосіб неодноразово висловлювали делегати собору від мирян, високо оцінюючи не лише саму можливість бути разом із священиками довкола свого єпископа, але і увагу, яка приділялася кожній їхній думці чи пропозиції.
Учасники собору щоденно молилися Вечірню, Утреню та Літургію у каплиці свв. Бориса і Гліба Єпархіяльного Дому, а також багато спілкувалися за трапезою та під час перерв, і ця духовна та комунікативна складова були ще одним важливим виміром IV сесії єпархіяльного собору Паризької єпархії, резолюції якої незабаром будуть опубліковані.
ФОТОРЕПОРТАЖ Романа Остап’юка
Пригадуємо, що Собор Паризької єпархії УГКЦ скликався
на ІІІ-тю сесію – 28-30 січня 2016 року у Шевтонському монастирі (Бельгія)
на ІІ-гу сесію – 21-23 вересня 2015 року у Єпархіальному Домі (Франція)
на І-шу сесію – 29 січня – 1 лютого 2015 у Шевтонському монастирі (Бельгія)