Я знаю напевно лише одне: якби люди сильніше любили один одного,
наше життя стало б значно краще
Мати Тереза
Впродовж року у Паризькій Єпархії духовенство разом з мирянами роздумували над темою Божого милосердя. У цей рік впроваджував отець Браян Колодійчук, свідок життя та постулятор процесу канонізації Матері Терези, який поставив перед наші очі приклад цієї святої.
17-23 червня 2018 на запрошення преосвященного владики Кіро Стоянова, єпарха греко-католицької єпархії Македонії Успіння Пречистої Діви Марії та дієцезії Скоп’є латинського обряду з осідком в Струміца-Скоп’є, духовенство Паризької Єпархії здійснили поїздку до столиці Македонії міста Скоп’є, місця початку великої місії, місця народження великої людини – Матері Терези. У цій подорожі взяли участь дев’ять священиків на чолі з протосинкелом, митрофорним протопресвітером Михайлом Романюком, а також також із синкелом у справах Бельгії та промотором справедливості, отцем Адамом Фігуреком, судовим вікарієм отцем Іваном Дуфанецем, канцлером Паризької Єпархії, отцем Юрієм Лещинським.
На початку ми прибули до єпархіальної резиденції у Скоп’є, де зустрілися з владикою Кіро. У перший день ми відвідали родинний дім Матері Терези, де служили Божественну Літургію. Опісля була нагода прогулятися містом. Друге місто, котре ми відвідали було Струмица. У місті знаходиться катедра Успіння Пресвятої Богородиці для католиків Візантійського обряду. У катедрі, разом з духовенством місцевої єпархії ми помолилися молебень до Пресвятої Богородиці, згодом переїхали до села Радово. Особливість цього села полягає в тому, що це єдине село в Македоні, де все населення є греко-католиками і більшість священиків Македонської єпархії є вихідцями з цього села. Там відбулася дружня зустріч-спілкування між духовенством двох єпархій.
Інше місто, котре ми відвідали, був Охрид. Місто, яке через свою велику історію пов’язується зі святими Кирилом та Методієм, святими Климентом та Наумом. Це місто згадується у сказаннях про хрещення Київської Русі, яке вже тоді мало відносини з Києвом. В Охриді нас вітав отець Олівер, місцевий священик для католиків латинського обряду. Була нагода відвідати місця поховання святого Климента Охридського та святого Наума.
Останнє велике місто, в якому ми побували, було Бітола, де нас вітав місцевий священик разом із сестрами згромадження Дочок Милосердя. По дорозі до Бітоли ми відвідали Гераклея Лінкестіс, давньогрецьке місто, яке побудоване на Егнатієвій дорозі, що сполучала Константинопіль з Римом.
На кінець ми повернулися до Скоп’є, де нас чекала ще одна гарна подія. В останній вечір нашого перебування в Македонії ми святкували 25-ліття подружнього життя отця Адама Фігурека та його дружини Марусі. Це було дуже символічно, адже отець Адам є за походженням українець родом з Боснії. 25 років назад саме владика Кіро, в якого ми гостювали уділив отцю Адаму та Марусі таїнство Подружжя.
Впродовж усіх днів подорожі нас невтомно супроводжував отець Зоран Стоянов, настоятель парафії пророка Іллі в місті Радово, який намагався нам показати приклад християнського свідчення македонців, розповідав про культуру цього народу з великою історією, за що, отче, Вам велике спасибі як і всім отцям, на чолі з владикою Кіро, які нас так радо і гостинно приймали.
Велике спасибі Богові за цю поїздку, яка стала початком приятельських взаємин між нашими церквами. За молитвами Матері Терези, яка нас провадила у нашій подорожі та особливу присутність якої ми відчували через тих людей, які нас гостили.
о. Володимир Пендзей
Спеціально для Служби комунікації Паризької єпархії