Голодомор 1932-1933 років  – подія, яка назавжди залишили глибокий болючий слід в історії України. Це було цілеспрямоване навмисне знищення українського народу. Що спонукає одних людей до вбивства інших? – Зло! Зло,  яке рано чи пізно поселяється в серцях тих, хто живе без Бога, хто цурається цінностей людського життя, хто ставить себе вище свого ближнього. В період з 1932 по 1933 роки від голоду вмерли більше 7 мільйонів українців.

Цієї неділі, 12 листопада, у Нормандії, українська діаспора та небайдужі французами зібралися разом, щоб в спільній молитві згадати всіх тих, хто віддав своє життя в період страшного геноциду. Того дня зранку відкрилася виставка “Голодомор-геноцид в Україні у 1932-1933 роках”, котру організували Жак Башелє, Домінік Коляс і Жан-Марк Лєжер у римо-католицькому храмі св. Мартина у м. Віллєр-Бокаж, що в Нижній Нормандії.

Об 11 год. у цьому храмі відбулася Божественна Літургія двома мовами – українською та французькою,  котру, яку очолив о. Василь Пурій у співслужінні з місцевим парохом о. Лореном Делбе. Богослужіння мало екуменічний вимір, бо на ньому були присутні священики Української Православної Церкви Київського Патріархату о. Жан-Марк Пікод та о. Леонід Ашард. Підтримати українську громаду Нормандії приїхали також Наталія Кочубей – директор Культурно-інформаційного центру Посольства України у Франції, та й інші українці з Парижу та з околиць.

Після Божественної Літургії був спільний обід, а згодом – перегляд документально фільму ” Голодомор – забутий геноцид “, створеного французькою журналісткою Бенедиктою Банет. Вона побувала в Україні, вивчала  архіви тих злощасних років, брала інтерв’ю у тих, хто був живим свідком і дожив до сьогодні.

Однією із організаторів сьогоднішніх заходів була п. Ніколь Псуй, котрій 21 грудня виповниться 78 років. Ще її дідусь з бабусею приїхали у Францію на початку 30-х років минулого століття, а сама вона вже була народжена у Франції. Ця жінка пише ікони, розмовляє українською, у свій час вишила з дочкою національні костюми, та просто любить Україну. Спомин відбувся також за підтримки Репрезентативного комітету українців Франції та місцевих українських організацій Нормандії.

Голодомор 1932-1933 років – це вже історія, котру маємо пам’ятати, не чинити того самого, та цінувати те, що маємо. Саме для цього вшановуємо пам’ять жертв, молимося їх упокій, та поручаємо майбутнє України в руки Божі.

Марія Перекитко

спеціально для Служби комунікації Паризької єпархії