Минулого тижня владика Гліб Лончина відвідав Харків та нещодавно звільнений Ізюм.
У понеділок 19 вересня вранці владика прибув до Харкова, де його зустріли о. Віталій Зубак та о. Богдан Борисенко зі Свято-Дмитрівської церкви. Після Божественної Літургії у храмі єпископ зустрівcя з владикою Ігорем Ісіченком, а опісля мав змогу відвідати місто.
Під час візиту по Харкову владика побував зокрема в одній з найбільш знищених частин міста – у Салтівському районі. Цей район зазнав чи не найбільш з усіх у місті руйнацій.
Після екскурсії містом, владика відбув до Катедрального храму Святого Миколая УГКЦ, що власне і знаходиться у Салтівському районі, і там разом з о. Онуфрієм Репецьким, ЧСВВ та о. Михайлом Станчишиним, ТІ відслужив Вечірню. У катедрі з самого початку війни функціонує роздача гуманітарної допомоги. На сьогоднішній день видача допомоги відбувається щочетверга.
Наступного дня, разом з групою волонтерів, владика вирушив до нещодавно деокупованого м. Ізюм. На даний момент у місто неможливо вʼїхати і перебувати без супроводу військових, тому на місці групу зустріли та надалі супроводжували військовослужбовці.
Вʼїхавши до Ізюму, першим чином група відправилася на місце масових захоронень, що знаходиться у лісі обабіч цвинтаря. Зі слів владики, групу провели всюди в лісі прохід був обмежений стрічками, там також працювали люди в білій одежі, що займалися ексгумацією тіл загиблих.
« Було дуже багато викопаних ям, не дуже глибоких – до 2 метрів. То були ями, які окупанти викопали, щоб закопувати жертв. Я бачив навіть, як витягували одне тіло, яке було цілком почорнілим. Хоч і здалеку. В інших ямах були труни, ще біля інших були чорні мішки з трупами.»
На цьому місці масових поховань, група тих, хто прибув з Харкова, відслужили Панахиду, яку очолив владика. Разом з ним співслужив о. Богдан Борисенко.
Після Панахиди група відвідала саме місто Ізюм та перетнули ріку Сіверський Дінець через понтонну переправу, оскільки сам міст зруйнували ЗСУ, щоб не давати російським загарбникам можливості ним користати. На лівому березі Сіверського Дінця, на площі перед театром, відбулася роздача гуманітарної допомоги.
« Система була така: вони мали підійти до одного волонтера, подати імʼя і прізвище, номер телефону, адресу, вік і підписатися. І тоді вони підходили до іншого місця і там ми вже готували в кожній торбі крупи, пшеницю, вівсяні оплатки, печиво, тушківку, гігієнічні речі… Всім давався один пакунок на родину. І тоді вони підходили до інших волонтерів і отримували ту допомогу. Біля іншої машини стояла лікар, яка також приїхала з групою волонтерів. Люди їй розповідали, що їх болить, які в них потреби і вона давала їм різного роду медикаменти. Очевидно, це були медикамети для врегулювання тиску, для серця, для живота і таке інше.» – розповів владика Гліб.
Владика також оповів, що разом з групою також приїхав актор з Італії – Марко. Чоловік прибув до України, щоб разом з роздачею гуманітарної допомоги, забавити дітей, що приходять разом зі своїми батьками. Щоб у своїй ролі клоуна їх трішки розвеселити і піднести на дусі.
« Треба сказати, в Ізюмі дуже страшно: будинки знищені, взагалі немає електрики. Там дуже тяжка ситуація. Я питався людей як вони той час окупації пережили, чи до них приходили… Люди казали, що не приходили. Хіба раз чи двічі щоб зареєструвати чи щось подібне, але так до домів не приходили. А на питання чому стільки тоді могил, то казали, що коли знаходили когось, хто належав до територіальної оборони, до війська чи до якоїсь іншої групи, то їх забирали, піддавали тортурам і вбивали» – поділився владика побаченим та почутим від місцевих мешканців.
Фото: владика Гліб, Ольга Різниченко