У вербну неділю – празник Входу Господнього в Єрусалим, у Соборі св. Володимира в Парижі відбулася архиєрейська Божественна Літургія, на якій владика Борис Ґудзяк уділив пресвітерське рукоположення Юрію Лещинському, дотеперішньому дияконові паризької катедри УГКЦ, який також виконує уряд єпархіального віце-канцлера, має ліценціатський ступінь з канонічного права.
У літургійній гомілії владика Борис зауважив, що славним В’їздом Господнім в Єрусалим почався Великий Тиждень, на якому Син Божий буде виданий на Страсті. Еліта юдейська, – пояснив владика, – не змогла простити Христові того тріумфального виїзду, на якому народ вітав Його як царя, не змогли зрозуміти того, що Він говорив про Боже Царство, не змогли пробачити, що Він виганяв торговців з їхнього храму, не змогли подарувати, особливо чоловіки, що жінка своїми сльозами вмивали Ісусові ноги та витирали пахучим миром і, звичайно, не змогли сприйняти Його Хрест. Нам, як і їм, – продовжив владика, – важко збагнути цей Хрест Господній – ганьбу для юдеїв і глупоту для греків, але саме через хрест і страждання Господь входить у Свою славу, і саме через хрест і страждання веде нас до Своєї слави.
Владика Борис пригадав про страждання України, для якої в цей день 120 тисяч католицьких парафії Європи проводять фінансову збірку, щоби допомогти тим, хто несе власний тяжкий хрест страждання від неправди, від сваволі земних царів та їхньої агресії.
Звертаючись до диякона Юрія Лещинського, що за кілька хвилим отримає пресвітерське рукоположення, Владика Борис пригадав йому про суть місії цього великого таїнства – свідчити про Страждання Христосові і лікувати страждання людські, прощаючи гріх, перетворюючи хліб і вино на Тіло і Кров Спасителя, звіщаючи Царство Боже.
Після Божественної Літургії нововисвячений отець Юрій Лещинський дякував за отриманий дар Богові і всім іншим, хто до цього причинився: передусім батькам, що виховали у християнській вірі, львівським Отцям-Василіянам та Католицькому Скаутству Європи, владиці Борису, котрий ще в якості отця-ректора Українського Католицького Університету, де навчався о. Юрій, скерував його на вищі студії з церковного права у Папський Східний Інститут. Слова подяки лунали на адресу о. Дідьє Бертета, ректора римо-католицької духовної Семінарії Сан-Сульпіс і духовного провідника нововисвяченого о. Юрія, на адресу о. Михайла Романюка – протосинкела єпархії та настоятеля катедри, парафіяльної молоді та всієї парафіяльної спільноти. Особливо дякував молодий священик своїй дружині – Любі, котра разом із ним пройшла найважливіший відрізок шляху до сьогоднішньої події.
Після Божественної Літургії Любов Лещинська – дружина нововисвяченого о. Юрія, поділилася для читачів сайту своїми враженнями і пережиттями: «Насамперед я відчуваю велику радість, трепет, хвилювання, а водночас і великий мир та спокій на душі. Під час Літургії я молилася, щоб отець витривав до кінця, а я, як дружина, завжди могла його підтримувати, всіляко допомагати у його служінні. І це не лише моя молитва, але і мій намір. Щаслива також я і від того, що розділила цю подію спільно із нашими з отцем маленькими синочками, хоч вони ще того і не розуміють, а також із моїми та отця батьками. Сьогодні я надзвичайно вдячна Богові за всі ці численні дари, які наша сім’я отримала за цих кілька років».
Пригадуємо, що востаннє пресвітерське рукоположення у Соборі св. Володимира відбулося майже рік тому – 31 травня 2015 року, коли у священики був поставлений Святослав Горецький. Отож, після нього Юрій Лещинський став другим священиком, рукоположений владикою Борисом Ґудзяком, і водночас другим одруженим священиком, висвяченим у Парижі для Паризької єпархії УГКЦ після того, як папа Франциск схвалив підписаний 14 червня 2014 року кардиналом Леонардо Сандрі документ Конгрегації Східних Церков «Pontificia Praecepta de clero Uxorato Orientali», чим було скасовані усі заборони на служіння одружених священиків у країнах де переважають римо-католики (крім Італії).
Photos de Thomas WALLUT