Проголошено створення Чернівецької єпархії та призначено її першого єпископа

У вівторок, 12 вересня 2017 року, у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець ознайомлений з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ про створення Чернівецької єпархії з осідком в м. Чернівці. Територія нової єпархії буде виокремлена з дотеперішньої Коломийсько-Чернівецької єпархії та буде охоплювати Чернівецьку область. Єпархія буде належати до Івано-Франківської митрополії.

Відповідно до приписів церковного права, Синод Єпископів УГКЦ надав свою згоду Отцеві і Главі Церкви на іменування владики Йосафата (Мощича), Єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії, першим правлячим єпископом Чернівецької єпархії. Про дату проведення Чину інтронізації ми повідомимо згодом.

Адміністративна довідка

Площа Чернівецької області 8100 км², кількість населення (станом на 1 грудня 2015 року) становила 909 997 осіб. Адміністративний устрій області: обласний центр − місто Чернівці, у складі області 11 районів.

Історична довідка

У 1812 році цісар Йосип ІІ наказує офіційно утворити греко-католицьке душпастирство у Чернівцях, Сереті і Качиці. У 1814 році Буковина дістає іменованого декана Чернівецького о. Теодора Лаврецького. Перші греко-католицькі священики у Чернівцях відправляли Літургію в римо-католицькому костелі при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці.

31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь фундаменту під будівництво церкви для греко-католиків Чернівців. 10 червня 1821 року, у день свята Зіслання Святого Духа, новозбудована церква була освячена. Першу назву церква отримала на честь святих Петра і Павла, нині собор Успіння Пресвятої Богородиці.

У 1900 році вперше, як єпископ Станіславський до Чернівців прибув митрополит Андрей Шептицький. В тому часі митрополит Андрей відвідав всі парафії Буковини: Садгору, Вашківці, Кіцмань, Заставну, Путилу, Вижницю, Сторожинець та інші менші громади.

У 1918 році Буковину насильно приєднують до Румунії. До 1930 року громада УГКЦ Буковини існувала, як окрема апостольська адміністратура на чолі з прелатом Климентієм Злепком, який мав свій осідок у Сереті. У 1930 році на підставі нового конкордату було створено Мармароську (Румунія, Трансильванія) єпархію з центром у Бая-Маре. До цієї митрополії передано також понад 20 громад УГКЦ Буковини. На той час на Буковині проживали 18 тисяч українських греко-католиків. У 1940 році кількість греко-католиків Буковини зросла й налічувала вже 28 тисяч.

З приходом у червні 1940 року на Буковину більшовицької влади Греко-Католицька Церква зазнала нечуваного гоніння та переслідування. У 1946 році на Буковині було заборонено богослужіння в українських греко-католицьких церквах. Священики та громада були змушені перейти в підпілля.

Наприкінці 80-х років розпочалась реабілітація УГКЦ та її вірних в Україні. 8 січня 1990 року чернівецькі греко-католики провели першу легальну відправу біля дверей собору Успіння Пресвятої Богородиці. Собор офіційно було відчинено 6 жовтня 1991 року.

У 1990-их роках чернівецька громада УГКЦ входила до складу Івано-Франківської єпархії УГКЦ. У 1993 році було утворено Коломийсько-Чернівецьку єпархію. Чернівецький собор Успіння Пресвятої Богородиці набуває статусу Прокатедрального собору Коломийсько-Чернівецької єпархії. 17 квітня 2006 року правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола (Сімкайло) проголосив створення Буковинського вікаріату Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви.

 

Департамент інформації УГКЦ