31 січня у бенедиктинському монастирі в Шевтоні (Бельгія) стартувала 8-ма сесія собору Паризької єпархії святого Володимира Великого. Серед більше, ніж 60 учасників, священики та миряни з країн єпархії та запрошені гості і консультанти, серед який архиєпископ Харківський і Полтавський Української Автокефальної Православної Церкви Ігор Ісіченко та єпископ Лондонської єпархії УГКЦ Гліб Лончина.
У перший день собору правлячий єпископ Паризької єпархії владика Борис Ґудзяк наголосив, що собор та синодальність є способом існування єпархії, адже вона проводить свої собори набагато частіше, ніж того вимагає канонічне право.
«Ми йдемо шляхом соборів, щоб зустрічати, пізнавати, слухати і чути одне одного, говорити від серця до серця. Звичайно, існують канонічні виміри, традиції, структури та інституції, але вони насамперед є інструментом, щоб бути разом – з Богом і з ближніми. Іншого змісту немає наша єпархія, іншого змісту немає духовне життя.», – наголосив владика. Ілюстрацією такого підходу зустрічі і слухання стало те, що незважаючи на обмежений час, всі делегати собору мали нагоду коротко представитися і розповісти про своє заангажування в парафії та продемонструвати різноманіття мов, культур і духовних досвідів єпархії.
«Собор є образ Божого Царства, у соборі ми реалізуємо своє покликання: любити Бога і ближенього. Бути в правильних стосунках один з одним», – підкреслив він.
Владика також зауважив, що в умовах секуляризованих середовищ, у яких діють осередки єпархії, важливо свідчити і бути разом. «Тут [в західній Європі] нас часто вважають реліктом минулого або навіть перешкодою для прогресу. Тому так важливо для нас бути разом та відважуватися ставити великі питання, наприклад, чим є єпархія в ХХІ столітті».
Він пригадав, що зараз єпархія і всі її парафії працюють згідно з стратегічним планом, який був спільно розроблений на попередніх соборах.
Владика Ігор Ісіченко поділився з учасниками своїми спостереженнями щодо того, які існують стереотипи та упередження щодо УГКЦ як «галицької Церкви» на сході України. «Стереотипи можна долати лише відкритістю та щирістю», – підсумував він.
Давній друг єпархії, богослов та диякон Алоїс Бух виступив з доповіддю щодо ролі мирян в єпархії, у якій він проаналізував мирянську діяльність у посткомуністичних та західних суспільствах, прийшовши до висновку, що незважаючи на різні причини, активність залишається доволі низькою. Він зауважив, що покликання до місії дається всім через Таїнство Хрещення і це має бути основою для ангажування.
Цю думку підтримав голова Комісії у справах мирян Стефан Дуніковський. «Хрещення – це наш паспорт, щоб увійти і бути активним у церковному житті. Якщо ми цю нагоду не використовуємо, то наче б відмовилися подорожувати».
Собор єпархії працюватиме ще два дні.