В епоху, коли все рухається дуже швидко, стала розкішшю можливість вільно ропоряджатися своїм часом і, особливо, мати час для роздумів чи для самого себе.
Чи часто ми маємо час, щоб задуматися над тим, як ми живемо? Їсти, їздити, працювати, розважатися, споживати… Питання екології не є новим.
Під час виборів нас давно закликають подумати над ним. Це провокує дебати, висновки з яких робляться за кілька секунд до того, як ми кидаємо свій бюлетень в урну для голосування. Мова тут йде про громадянський вибір. А чи існує християнський вибір?
Французькі єпископи вирішили внести питання екології у порядок денний останньої Генеральної Асамблеї під час Конференції Французьких Єпископів у Люрді.
Для того, щоб це зробити вони вирішили змінити звичний спосіб роботи і відкрили свої двері людям з інших єпархій з цілої Франції : духовенству і мирянам, чоловікам і жінкам різного віку і світоглядів.
Кожен єпископ мав право запросити дві людини. Владика Гліб Лончина, єпископ-адміністратор єпархії святого Володимира Великого у Парижі; отець Михайло Романюк, генеральний вікарій і адміністратор української церкви у Люрді та Стефан Дуніковський, мирянин, член парафії Бориса і Гліба у Санлісі мали нагоду побачити наскільки гарною і духовно багатою є французька Церква.
В дискусіях брали участь представники не лише Української Греко-Католицької церкви, але й церков Вірменії, Лівану, а також англіканської церкви.
Протягом двох днів ми мали можливість розмірковувати на тему екології разом з доповідачами, які поділилися з нами своїм професійним досвідом в охороні навколишнього середовища і, часом радикальним вибором способу життя.
Хрещені і не християни, ці доповідачі змогли змотивувати нас до роздумів щодо долі нашої планети, тієї, яку Папа Франциск назвав “Найбіднішою з Планет”. Вони змусили нас усвідомити, що ми маємо християнську відповідальність перед наступними поколіннями. Любити свого ближнього – це також думати про тих, хто ще не народився; тих, кому ми залишимо тяжку спадщину.
Незаперечним є зв’язок між нашою християнською вірою і нашим способом життя. Чи не варто було б ввести поняття екологічного гріха? Мова йде не про створення нової Партії Зелених, Християнських зелених. Головною ідеєю є започаткувати колективний чи особистий розгляд Євангеліє з точки зору екології, тобто поваги до створення світу.
Наша Єпархія закликає нас працювати у цьому напрямку, працювати разом задля екологічної церкви, де ми зможемо згодом думати про розумне споживання енергії, відходи, засоби побутової хімії, які ми використовуємо для прибирання церкви, способи пересування, щоб прийти на службу. Сотні французьких парафій вже це зробили. Чому б не ми? Всіх запрошуємо подумати над цими питаннями. Готуймося до цього.
Тільки не через призму катастрофи (навіть якщо час страшний і потрібно терміново діяти), а через призму радості від того, що ми є християнами.
У нас є багато способів, як це можна зробити. Ось кілька з них:
• Створити екологічну комісію у нашій єпархії;
• Застосовувати правила екологічного рослинництва у Маквіллері;
• Організувати навчальну конференцію на тему екології;
• Звернути увагу наших вірних на молитву щодо земних дарів, яка вже є частиною літургії;
• Вибрати парафію-першопрохідця, яка б зобов’язалася дотримуватися концепції Екологічної Церкви.
Стефан Дуніковський