12 лютого, на свято Трьох Святителів за Юліанським календарем, в храмі Софії-Премудрості Божої Українського католицького університету відбулися єрейські свячення диякона Володимира Радька, які уділив митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк. Нововисвячений єрей Володимир є клириком єпархії святого Володимира Великого в Парижі, однак вже майже три роки служить і продовжуватиме служіння в Філадельфійській Архиєпархії.

«Сьогодні в Євангелії ми почули, що ми є світло світу. Але яке це світло? Христос. Ми є світлом світу, бо маємо Божу благодать і Боже світло є в нас. Христос світить у нас і через нас», — зазначив у своїй проповіді митрополит Борис Ґудзяк.

«Дорогий дияконе, завжди пам’ятай, що твоє світло — це Христос, що це Він тебе покликав до життя, що Він тебе захищав і провадив. Ти покликаний світитися світлом Христа», — звернуся він до диякона Володимира перед свяченнями.

Владика розповів присутнім про те, що з раннього дитинства диякон Володимир мріяв стати священником, навіть практикував священство у дитячих забавах – будував кивот, вивчав молитви, вчився гласи. «І у предивний таїнственний спосіб українця, який ріс в Білорусі, вчився в Україні, Італії, Франції, США, Господь зараз ставить єреєм».

«Останні роки я мав велику радість мати диякона при собі. Часом не було нікого іншого. І я хочу перед Церквою засвідчити, що цей молодий чоловік є готовий служити», — по-батьківському тепло поділився митрополит.

Розділити свято початку єрейського служіння з отцям Володимиром приїхали батьки Ольга та Олександр, що мешкають в Білорусі, друзі з Паризької єпархії, серед яких канцлер Юрій Лещинський, колишні однокурсники з Українського католицького університету у Львові та семінарії Сан-Сульпіс в Парижі, а також друзі з Америки і представники Філадельфійської Архиєпархії. Хор «Стрітення» Українського католицького університету супроводжував літургію, на якій були присутні зокрема ректор УКУ о. Богдан Прах і ректор Львівської духовної семінарії о. Ігор Бойко, своїм співом.

«Серце сповнене вдячністю. У ці дні я особливо відчув, наскільки Господь мене благословив людьми. Дякую батькам, які дали мені життя і відпустили в далеку дорогу, дякую родині, дякую білоруському народу і Церкві, де пройшло моє дитинство, Українському католицькому університеті, де почалася моя богословська формація, дякую друзям у Франції і в Америці», — зазначив у своєму подячному слові о. Володимир. З особливими словами вдячності він звернувся до митрополита Бориса за те, що той супроводжував його у покликанні та допомагав зростати.

Наступного дня отець Володимир відслужив першу літургію у своєму рідному місті Новому Роздолі на Львівщині. «Для мене зворушливо молитися з вами, це перша літургія, яку я служу як священник», — зазначив він.

Фото: Богдан Ємець