Священики Паризької єпархії ставлять перед собою ціль бути у належній духовній формі та міцному емоційному і фізичному здоров’ї, бо служіння, які вони виконують, є дуже непростими, хоча й зовнішньо це не завжди помітно.

Одним із засобів тримати належний духовний рівень є регулярне відбування реколекцій, – духовних вправ, своєрідним аналогом яких у світському професійному житті є курси з підвищення кваліфікації. Духовенство Паризької єпархії, відповідно вже усталеної традиції, відбуває щороку реколекції разом із духовенством Німецького екзархату, – цьогоріч це було 13-16 травня. Однак, на останньому єпархіяльному соборі священики та тодішній владика-ординарій Борис Ґудзяк домовилися про те, аби мати ще одні реколекції в межах єпархії, поєднавши їх із рекреацією.

Цей задум зреалізовано вже за владики Гліба Лончини – апостольського адміністратора вакантного Паризького престолу, стараннями отців Михайла Романюка – протосинкела, Юрія Лещинського – канцлера, та Миколи Гривнака – настоятеля найближчої парафії, розташованої за три десятки кілометрів у м. Ніца.

Отож, у понеділок 24 червня дев’ять священиків з Бельгії і Франції та один піддиякон разом із владикою Глібом прибули у цистеріанське Абатство Леринської Богоматері, що на острові св. Гонората у Середземному морі поблизу м. Кани.

Владика Гліб особисто провадить ці рекреаційні реколекції на тему «Радійте і веселіться» на основі минулорічної апостольської екзортації «Gaudete et exsultate» папи Франциска, спонукаючи учасників роздумувати про святість як ціль християнського життя. Реколекції відбуваються серед молитви у візантійському та латинському обрядах – щоденної Вечірні, Утрені, Літургії, і Шостого Часу, та серед гарної і тихої природи, адже на острові крім монастиря інших поселень немає.

На цей час відбулося дві конференції владики Гліба, на яких реколектанти розмірковували про покликання до святості та про «ворогів» святості. Владика пояснював, що шукання своєї слави, а також більша довіра собі ніж Богові, є не лише джерелом проблем для людини, але й має наслідком відокремлення від Бога, віддалення від ідеалу святості. Водночас, кожна обставина, у якій знищується наша гординя, до святості провадить.

На основі папської екзортації «Gaudete ed exultate» владика цікаво пояснив, що святість має два безпосередніх вороги:  гностицизм, – коли людина вважає, що чим більше вона знає, тим ближчою є до ідеалу святості, та пелагіянство, коли людина вважає, що самі лише діла волі та постанови сумління ведуть її до святості.

Попереду ще два повних дні морської рекреації та духовних  реколекцій, на яких будуть науки владики Гліба про Ісуса як вчителя святості, про знаки святості у сучасному, про духовну боротьбу, чування та розпізнання. Буде також багато молитви – чи то в монастирському храмі під спів монахів-цистеріанців, чи то на березі моря під шум хвиль, чи то у лісі при тьохканні птахів, чи то у фортеці св. Гонората, з якої добре схід та захід Сонця.

Кожна зустріч духовенства – це також і нагода попрацювати над різними пасторальними викликами. Священики радилися з владикою Глібом про те, чи можна відпусити гріхи людині напередодні її евтаназії; чи варто хрестити дитину, усиновлену гомосексуальною парою; дискутували про те, чи факт існування пекла не вказує на обмеженість Божої благодати; про те, до якої міри сумління особи може бути критерієм розпізнання гріха. Одну із конференцій провів абат монастиря – о. Марія-Володимир Ґодрат, розповівши про цистеріянське монашество та його історію на Леринських островах, де монаша молитва лунає уже півтора тисячі років.

«Мені здається, що щорічні реколекції в цистеріянському абатстві на Леринських островах стануть новою традицією Паризької єпархії», – ділиться своїми враженнями один із священиків. Повертається духовенство до своїх парафій у п’ятницю 28 червня по обіді.

Служба комунікації Паризької єпархії