Cвяткування Пасхи Господньої у Паризькій катедрі св. Володимира Великого - Єпархія святого Володимира Великого у Парижі для українців греко–католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії

Цьогорічні Пасхальні богослужіння в соборі св. Володимира Великого в Парижі очолив новоіменований архиєпископ Філадельфійський, владика Борис Ґудзяк, що донедавна був правлячим архиєреєм Паризької єпархії. У цих богослужіннях йому співслужили митрофорний протоєрей Михайло Романюк, настоятель катедри, та катедальне духовенство.

Святкування Пасхи Господньої почалося у Великий Четвер Вечірнею з Літургією Василія Великого та чином умивання ніг, а відтак молитовними роздумами Утрені Страстей Христових, на яких читаються 12 страсних Євангелій.

У Велику П’ятницю храм був ущент наповнений, щоб поклонитися плащаниці, яку винесли на завершення Вечірні з виносом плащаниці. У своєму слові на завершення цього богослужіння владика Борис запропонував вірним винести з собою одну річ з цього богослужіння, «що Ісус Христос добровільно йде на смерть. Бог входить в нашу смерть, щоб її знищити. Він настільки входить, що бере найгіршу смерть. Але смерть не втримує Божої присутності. Все це Син Божий приймає добровільно, у синівстві, щоб ми могли стати синами і дочками» підсумував владика Борис.

Відтак вірні могли приступити до плащаниці та водночас молитися Єрусалимську Утреню, суть якої є чування при гробі Господньому, молитовному роздумі над тим, що сталося з Христом, споглядаючи його гріб. Але також духовними очима, побачити, сходження Христа до аду. Підсумовуючи богослужіння Єрусалимської Утрені, владика Борис зазначив, що «Сьогодні тіло Христове у гробі, гробі нашого гріха. Але це тіло, ми вже чули, ми вже співало, що це тіло повстає. І з цим тілом повстаємо ми. Ми є частиною цього тіла як Церква». «Це є час на мовчання і на тишу. Щоб бути з Богом.» – додав архиєпископ Філадельфійський.

Богослужіння Великої суботи є Вечірня з Літургією Василія Великого, підчас якої читаються 15 старозавітніх, а відтак Апостол та Євангеліє. Старозавітні читання читали члени Молодіжної спільноти Кампус. Унікальністю цього богослужіння є те, що воно починається ще в посних, червоних ризах, а перед Євангелієм священослужителі перевдягаються у світлі ризи. Та перед Гробом Господнім вже читають Євангеліє Воскресіння. У своїй проповіді владика Борис зупинився на Послані Апостола Павла до Римлян, яке читали в цю суботу та яке читають на таїснтві Хрещення. «у Христі ми є в сопричасті з Богом через дію Святого Духа. Тому знак наш знак хреста не є щось далеке і абстрактне, це є ціла суть, ціла дійсність нашого призначення і нашого покликання. Ми хрещені у Христі, ми це співаємо сьогодні, і будемо співати завтра. І Як ті, що є у Христі, як Христос є Сином, так і ми всі отримуємо дух усиновлення, якій забезпечує святий дух. Це є радість, це є свобода, це є мир.» підсумував владика.

Після цього богослужіння відбулося посвячення пасок у сквері біля храму.

Ввечері богослужіння розпочалися з Надгробного, молитви, на завершення якої забирають плащаницю та кладуть її на престіл, де вона перебуває сорок днів, до свята Вознесіння Господнього. А відтак розпочалася святкова процесії Утрені Воскресіння Господнього, яка починається перед закритими дверима храму зі співом тропаря «Христос Воскрес». Після Утрені була Архиєрейська Божественна Літургія. Окрім того, у саму неділю Пасхи були ще дві Пасхальні Утрені та Літургії. Ранішні богослужіння очолив протосинкел єпархії, о. Михайло Романюк з катедральними сотрудниками о. Володимиром Пендзеєм та о. Михайлом Гровяком, а наступне богослужіння очолив владика Борис Ґудзяк у співслужінні о. Михайла Романюка, дияконів Володимира Радько та новопоставленого диякона Ярослава Чізмара. Супроводжував цю Утреню та Літургію своїм співом катедральний хор. У своїх проповідях на свято Воскресіння Христового архиєрей закликав кожного поставити собі питання «а що для мене є Пасха?» У цьому владиці допомагали пристуні діти, чоловіки та жінки. «Нам тяжко сказати, але важливо над цим думати, щоб не пройти крізь цю Паску лише з ковбаскою. Це дуже поверхово, це гарно, це прикрашує, але йде мова про вічність. Йде мова про це, що Бог з такою любов’ю створив тебе, для нього є трагедія твій гріх, мій гріх. Він робить все можливе, щоб нас від нього звільнити» – зазначив владика Борис. «Нехай радість цієї відповіді буде вашою. Нехай мир Христового воскресіння панує у ваших серцях.» – побажав усім на завершення проповідник.