В перші вихідні місяця липня у Франції відбуваються прощі татів. До відомих відпустових центрів (Cotignac, Vézelay, Mont Saint Michel) батьки-прочани йдуть під покровом св. Йосифа.
Вже в п‘ятнадцяте відбувається проща у Везле, а українські батьки, котрі живуть в Паризькому регіоні, беруть в ній участь від 2016 року.
Цьогорічна проща зібрала близько 840 чоловіків, серед них 32 українці. Традиційно йшли у прощу з татами з Латинського кварталу міста Парижу, з якими вже створились дружні та братерські відносини.
У суботу ввечері, в часі Літургії в базиліці св. Марії Магдалини, українські прочани дуже гарно заспівали гімн – «Ми херувимів».
Одним з обов‘язків нашої групи було провести недільну ранішню молитву чоловіків. Під час цієі молитви батьки виголошують різні молитовні намірення. У прощі взяли участь братчики братства свв. Бориса і Гліба, котрі запропонували молитись Ісусову молитву в часі наміреннь та її попровадили.
Організувала цю вже традиційну прощу комісія мирян нашої єпархії. Це паломництво допомагає багатьом чоловікам збагатитись духовно, залишити різноманітні тягарі у святому місці, та повернутись переміненими після особливої зустрічі з Господом.
“Основною темою Прощі Татів цего року була постать Св.Йосифа і його готовність прийняти завдання, яке йому доручив Господь. У своїх проповідях в Базиліці єп. Алан, (емерит дієцієції Лусон) у суботу звернувся до 800 Татів нагадуючи настанови Св.Івана Павла ІІ : “Не бійтеся” … брати відповідальність. Особливо мені запамяталися слова проповіді про найбільший вияв любові у того хто готовий віддати своє життя за друзів. Я про це подумав коли до нашого дружнього братства долучився брат Андрій коротко після народження своєї донечки, подолавши декілька сотень кілометрів, щоб бути з нами” – Стефан Миронюк (м. Бонн, Німеччина)
Проща татів також надихнула на творчість окремих паломників на творчість:
Sur la route de Vézelay,
j’y suis venu en pélé
Comme tant de pèlerins
parcourant différents chemins
Sur le thème donné,
Nous discutions en fraternité
Parsemés dans la nature,
C’était la notre aventure
Sur les routes de Vézelay,
J’y suis venu en pèlerins
Repartant par un autre chemin
Frank Vigogne (м. Комп‘єнь)
о. Юрій Лещинський