Правлячий архиєрей

000владика БОРИС Ґудзяк

Єпископ єпархії св. Володимира Великого в Парижі

для українців греко-католиків Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Швейцарії

 

Народився 24 листопада 1960 р. у м. Сиракузи, штат Нью-Йорк, США.

Навчався у католицькій середній школі, а також в українській школі. Брав активну участь у діяльності Пласту.

1978-1980 роки — навчання в Сиракузькому університеті, де отримав подвійний диплом бакалавра з біології та філософії.

1980-1983 роки —семінарист в Колегії Святої Софії в Римі, де формувався під опікою Патріарха Йосифа Сліпого. Навчався в Папському Урбанському університеті, де здобув бакалаврат з богослов’я; в Українському Католицькому Університеті в Римі.

1983-1992 роки — навчання в Гарвардському університеті, США, де здобув докторат із церковної історії.

1993-2002 — директор-засновник Інституту історії Церкви в м. Львові.

1994-1995 роки — навчання в Папському Східному інституті Інституті в Римі, де здобув ліценціат з богослов’я.

1995-2000 роки — віце-ректор відновленої Львівської Богословської Академії.

26 листопада 1998 року – рукоположений на священика у Соборі св. Юра у Львові єпископом івано-франківським Софроном Мудрим.

2000-2002 — ректор Львівської Богословської Академії.

2002-2013 — ректор Українського Католицького Університету у Львові.

21 липня 2012 року – папа Римський Венедикт XVI своєю Буллою номінував о.-ректора Бориса Ґудзяка титулярним єпископом Каркабії  та призначив екзархом Апостольського екзархату українців-католиків візантійського обряду у Франції, апостольським делегатом Бенілюксу та Швейцарії.

26 серпня  2012 року – патріарх Києво-Галицький Святослав Шевчук у співслужінні митрополита Львівського Ігоря Возьняка та екзарха великобританського Гліба Лончини уділив о. Борису Ґудзяку архиєрейьку хіротонію.

2 грудня 2012 року – патріарх Києво-Галицький Святослав Шевчук звершив інтронізацію єп. Бориса на престол екзарха у Соборі Паризької Богоматері.

19 січня 2013 року – папа Римський Венедикт XVI номінував єп. Бориса Ґудзяка єпархом новоутвореної Паризької єпархії св. Володимира Великого для Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Швейцарії..

3 вересня 2013 року проголошений Президентом Українського Католицького Університету.

22 травня 2014 року патріарх Святослав призначив владику Бориса Главою відділу зовнішніх зв’язків і комунікацій Української Греко-Католицької Церкви.


logoГерб владики Бориса Ґудзяка

Герб використовує лаконічну сучасну стилістику, яка віддзеркалює семіотику логотипів. Автор герба – львівський художник Володимир Кауфман. У гербі чітко прослідковуються тринітарні, хрестоцентричні, євхаристійні та старокиївські акценти.

Тризуб, який передусім інтерпретується як тринітарний символ, є основним елементом єпископського герба, що символізує повноту божества, є знаком прийняття Володимиром Великим патроном єпархії віри в триєдиного Бога. Тризуб вимальовується багряним кольором, що символізує жертву Христа та жертву мучеників і є кольором УКУ, з яким пов’язане попереднє служіння владики. Син Божий стає людиною, приймає смерть на хресті, проливає свою кров, аби засвідчити в цьому світі вічну Божественну славу і любов. Золотий колір – барва Божества.

Хрест у центрі герба є знаком відданості пасхальній перемозі Спасителя. Через хрест до Воскресіння. Цю відданість Христу і хрестові символізують представники першого покоління хрещення Русі-України, сини Володимира, князі-страстотерпці Борис і Гліб перші канонізовані святі Київської землі, які в 1015 році віддали своє життя та засвідчили чесноту братньої любові. Схилені голови символізують стосунки злагоди, миру і радості. Постава ненасилля Бориса і Гліба засвідчена в ХІ столітті, стала пророчою.

Вершина християнського досвіду в цьому світі – євхаристійна жертва, тому герб має форму не мілітарного щита, а чаші – символа пасхального безкровного жертвопринесення. Гасло-девіз  Ευχαριστώ (з грецької «благодарю, дякую») – символізує як євхаристійну жертву, так і вдячність за багаті та благі Божі дари.

«Вдячна людина є щасливою», – каже владика Борис.