Правлячий архиєрей

Владика Гліб Лончина

Апостольський Адмінстратор єпархії св. Володимира Великого в Парижі

для українців греко-католиків Франції, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Швейцарії

Владика Гліб Лончина народився 23 лютого 1954 року в містечку Стюбенвіл (штат Огайо, США) в українській родині. Його батько, Богдан Лончина, викладав в Українському католицькому університеті у Римі.

Середню освіту здобув у Детройті у початковій та середній парафіяльній школі Непорочного Зачаття, якою керували отці-василіяни та сестри-василіянки. Одночасно навчався у Школі українознавства та Українському музичному інституті. З дитинства Борис є членом «Пласту», зокрема куреня «Лісові Чорти».

Студіював філософію й богослов‘я в Урбаніанському університеті в Римі (1971-1979), захистив докторат з літургіки у Папському Орієнтальному Інституті в Римі (2001).

У 1975 році вступив у монастир Студитів у Ґроттаферрата, де зложив вічні обіти в 1976 році.

Єрейські свячення прийняв з рук патріарха Йосифа Сліпого у 1977 році.

Постригся у ченці в монастирі Святого Теодора Студита в містечку Ґроттаферрата (Італія), у якому і прийняв вічні обіти 19 грудня 1976 року. Священиче рукоположення отримав від Патріарха Йосифа Сліпого 3 липня 1977 року в тому ж монастирі. Кілька років душпастирював у парафії Святого Миколая у м. Пассейку (штат Нью-Джерсі, США).

У 1979 році о. Гліб Лончина став членом Римського релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія». Впродовж 1985–1990 років був префектом студентів у Колегії Святої Софії в Римі.

У 1994 році переїхав зі своєю монашою спільнотою в Україну. Був духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа. Викладав літургіку та біблійні науки.

У 1997–2001 роках служив крайовим капеланом спільноти «Віра і Світло» в Україні.

Душпастирював у церкві святого Миколая в Пассейку, Нью Джерзі (1983-85; 1990-92).

Архиєрейську хіротонію прийняв з рук Патріарха Любомира Гузаря (2002). Був апостольським візитатором для українців в Італії (2003-08), Іспанії (2004-2008) та Ірландії (2004-досі); куріяльнім єпископом (2006-2009). Від 2009 року служить у Великій Британії: спершу як апостольський адміністратор (2009-11), відтак екзарх (2011-13). 18 січня 2013 року Папа Бенедикт XVI підніс до гідності єпархії Апостольський екзархат для українців візантійського обряду, що проживають у Великій Британії, надаючи їй назву «Лондонська єпархія Пресвятої Родини».

18 лютого 2019 року в Апостольській Столиці повідомили, що Святіший Отець Франциск поблагословив рекомендацію Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви та призначив владику Бориса Ґудзяка, єпископа Паризької єпархії святого Володимира Великого (Éparchie Saint Volodymyr le Grand de Paris des Ukrainiens), митрополитом і архиєпископом Філадельфійської митрополії Української Греко-Католицької Церкви в Сполучених Штатах Америки. Апостольським Адміністратором Паризької єпархії призначено владику Гліба Лончину з єпархії Пресвятої Родини в Великобританії та Ірландії з осідком у Лондоні.

Біографії попередніх єпархів та ординаріїв

Герб єпархії

«Божественна благодать Пресвятої Тройці надихає синів і доньок Володимирового Хрещення з п’яти країн Паризької Єпархії відчалювати на глибінь, плисти разом з миром і радістю в судні Церкви, з вітрилами, наповненими Духом Святим, під знаком Хреста, в Христовому імені».

«Човен на повних вітрилах рухається вперед. В загальних візуальних обрисах легко впізнається тризуб, у крилах якого прочитуються вітрила. Центральна частина – щогла – вона ж – хрест, який має п’ять завершень, що символізують п’ять країн єпархії. Напис – Єпархія Святого Володимира Великого в Парижі навколо єпархіального знаку зроблений у вигляді писанки – одного з символів Святого Воскресіння», – так пояснює символіку знаку його автор Володимир Кауфман.

Хто знає паризьку геральдику, той легко впізнає асоціації. В гербі міста Парижа є човен, але він у профіль, ми бачимо його борт, але на нашому – це ніс човна, він динамічно рухається вперед. Париж поділений на 20 округів і кожен з них має свій герб. Символічно, що на гербі 6-го округу, у якому розташована наша катедра, є п’ятираменний хрест. І човен, і хрест означують центр єпархії, який є в місті Парижі, але хрест має також п’ять маленьких хрестиків, які символізують п’ять країн єпархії.

Човен разом з вітрилами разом творять тризуб, який є троїчним знаком, що представляє Бога в трьох особах. У Бозі є любов між Отцем, Сином у Святому Дусі, і ми як особи, створені на образ і подобу Божу, покликані черпати з любові, приймати її і наближатися до неї. До неї повертатися. У човні пливе Божий люд. Попереду бачимо три символічні постаті, які можуть символізувати Трійцю, або ж святого Володимира з синами Борисом і Глібом або ж усіх дітей Володимирового Хрещення.

Гаслом є євангельська цитата «Duc in altum!» «Відчали на глибінь!» (Лука 5,4)

Ми пливемо разом, наші вітрила натхненні Святим Духом.